Кінотеатр урочисто відкрили 8 листопада 1930 року, і називався він “Дев’яте Держкіно”. Розшифровували як “державний кінотеатр”, а оскільки до тридцятих років у місті діяло вісім кінозалів, то будівля на Костянтинівській (тодішня Шолом-Алейхема) дістала дев’ятий порядковий номер. Це була перша в місті окрема споруда для кінотеатру. Зведено її в стилі конструктивізму, архітектор — Валеріан Риков. Саме він спроектував поліклініку Товариства сестер-плакальниць “Червоного Хреста”, нині Клінічний інститут імені Стражеска, а також приміщення кінофабрики (Кіностудії імені Довженка).
На офіційному сайті кінотеатру можна побачити копію вирізки з газети “Пролетарська правда” за 30 січня 1931 року. В статті “Перемога на культурному фронті” автор висловлював сподівання, що новий кінотеатр не лише розважатиме, а й стане “лабораторією пролетарської культури”. Перед сеансами робітникам пропонували відпочити — посидіти з газетою чи книжкою в читальні, пограти в шахи чи доміно, а в підвалі працював тир, де, як зазначено у статті, “є можливість детально вивчити рушницю, познайомитися з азами військового маскування і теорією стрільби”. Отож кінотеатр виконував важливе на той час завдання — “бути організатором волі пролетаріату на будівництві соціалізму”.
Кінотеатр працював і під час німецької окупації. Його просто перейменували на “Глорію”, а фільми крутили німецькою, однак і після звільнення від фашистських загарбників кияни дивилися трофейні стрічки мовою оригіналу.
У повоєнні роки кінотеатр реконструювали, замінили меблі, переобладнали фойє, і відтоді він став “Жовтнем”. (Цікаво, що в Києві навіть російськомовні глядачі називають його також “Жовтень”.) У 1955 році вперше в Україні великий зал кінотеатру було обладнано для показу широкоекранних фільмів. Це була така ж передова технологія, як кілька років тому формат 3D. Черговий капітальний ремонт кінотеатру припав на кінець вісімдесятих років XX сторіччя, тоді встановили найкраще на той час обладнання. Проте в 1990-ті кінотеатр балансував на межі закриття, адже тут діяв нічний клуб, де проводив свої легендарні джазові вечори Олексій Коган.
З 2000-го директором Державного комунального підприємства “Жовтень” працює Людмила Горделадзе. Відтоді кінотеатр почав нову сторінку свого життя. Нині тут діють п’ять кінозалів. У 2008 році кінотеатр прийняли до Міжнародної асоціації європейських кінотеатрів “Європа-сінема”. Та найголовніша відмінність від інших столичних закладів такого профілю у тому, що саме в “Жовтні” регулярно проводять різноманітні фестивалі світового кіно, традиційно відбуваються кінофестивалі та показують арт-хаус. Арт-салон “Стоп-кадр” постійно запрошує на різноманітні виставки. Наразі там можна побачити художні роботи видатного кінорежисера, а нині й депутата Держдуми Росії Станіслава Говорухіна.
Хочется пожелать "Жовтню" и его директору Людмиле Горгеладзе долгих лет успешной работы на благо зрителей и особенно молодежи! le/article_id/2482.phtml
И отметить, что благодарные зрители всегда поддержат в сложную минуту
http://kino-teatr.ua/ru/main/news_artic