Строили дом, а нашли кладбище и церковь
Эти кварталы строились еще при СССР, а некоторые дома сдавались уже при независимой Украине, а потому не всю инфраструктуру успели создать – закончились деньги. Так, для детского садика в квартале улиц Фрунзе, Юрковской, Константиновской и Еленовской успели выстроить только стены, да и то не полностью.
– Этот недострой нам уже порядком надоел – от него во дворе покоя нет, – рассказал «Газете…» Владимир Власов, местный житель. – Там постоянно собирались разные темные личности, за эти годы обнаружили пять трупов – и никому до него не было дела. А в 2003 году здесь затеяли строительство высотного жилого дома – места много, рядом центр. Все согласовали, уже завезли технику, начали рыть котлован под фундамент – а экскаватор поднимает с грунтом кости и черепа! И чем дальше – тем больше. Некоторые мальчишки даже порастаскивали останки по двору. Вызвали археологов – и начались раскопки.
Работы вели в рамках Подольской экспедиции Института археологии НАНУ под руководством М.А. Сагайдака. И уже на глубине 3–5 метров ученые наткнулись на руины трехнефной четырехстолповой церкви времен Киевской Руси размером 20 на 14 метров! Хорошо видна кладка метровой высоты из древнерусского кирпича – плинфы, толщина стен – 1,23–1,64 метра!
Начало строительства датируется первой четвертью XII века, возведением храма занимался один из князей семьи Святослава Ярославича. Ученые предполагают, что это один из первых каменных храмов Киевской Руси, причем построен уже по новым технологиям древнерусской архитектуры – как, например, София Киевская и Успенский собор Киево-Печерской лавры. Сейчас обнаруженные фрагменты фресок, пола, керамики, части колокола хранятся в фондах института.
В XV веке церковь по неизвестным причинам была разрушена, а территория до XVII века использовалась как кладбище, которое занимало почти весь современный квартал.
– Археологи покопали и забросили – только зеленый забор остался, – продолжает Владимир Власов. – Это уже священники двор в порядок привели. А пока ждем, чтобы ученые закончили работу: они говорят, что под долгострой идут фундаменты еще одного здания. Кстати, когда копали, нашли и два подземных хода к Юрковской горе, в сторону Иорданского монастыря. А вообще есть версия, что здесь похоронили киевских князей Аскольда и Дира. Вот только Аскольда потом перезахоронили, а могила Дира осталась – под церковью нашли склеп. Кстати, еще летом здесь хотели устроить автостоянку, но священники отстояли двор.
На продолжение раскопок нет денег
– Увы, когда закончились раскопки, фундаменты никак не накрыли, и со временем дожди нанесли в котлован песок, – рассказал «Газете…» иерей Сергий, настоятель храма Николая Мир Ликийских, чудотворца. – Получилась природная консервация, как и было несколько веков до раскопок. В ГУ охраны культурного наследия КГГА нам пообещали, что, когда появятся деньги, археологи продолжат работы и проведут музеификацию.
Пока нам разрешили построить рядом временный деревянный храм – чтобы люди привыкали к возрождаемой церкви. Увы, точно название древнерусской церкви неизвестно, потому мы назвали храм в честь святого Николая. Кстати, имя Николай принял в крещении князь Аскольд – потому в Киеве так много николаевских церквей. А вот Дир, вероятно, так и не крестился – потому его и похоронили за городом, и лишь потом перенесли останки в церковь.
Фундаменты планируют внести в перечень национального наследия, однако пока раскопки не закончили (уже шесть лет!), нашлись желающие устроить на месте древнерусской святыни автостоянку. При этом закатать весь двор в асфальт, засыпать раскопанный учеными котлован и на месте руин храма построить кафе. Причем дельцы даже сумели получить практически все разрешения и всячески препятствовали строительству церквушки.
– Строить храм (кстати, по типу деревянных церквей XII века) помогали подоляне-благотворители, работы начали в мае, на весеннего Николая. Устроители стоянки начали нам всячески мешать – угрожали, воровали стройматериалы, – вспоминает иерей Сергий. – Успокоились только, когда мы построили основную часть храма.
«Планируем целый комплекс для туристов и подолян»
Освятят церквушку на рождественские праздники, а весной настоятель будет добиваться разрешения расчистить фундаменты после «консервации» – чтобы люди могли видеть фундаменты. Да и образец деревянного храма XII века будет привлекать туристов – даже интерьер делают в стиле той эпохи. Однако настоящий подарок киевлян ждет после завершения раскопок.
– У нас уже есть разрешение построить сверху каменный храм, – пояснил «Газете…» иерей Сергий, – а под ним разместится подземный музей – где можно будет обозревать руины древнего храма. Нынешнюю церковь разбирать не планируем – ведь это тоже образец архитектуры XII века. Раннюю литургию будем служить в деревянном храме, а позднюю – в каменном.
– Однако начать работы нам не дают археологи – ведь раскопки не закончены, а денег у них на это нет. Вот и получается замкнутый круг… Пока же планируем выстроить деревянную колокольню с бюветом, а на оставшейся территории обустроить детскую площадку и сад. Что касается руин долгостроя, то их придется демонтировать, но детский сад здесь все же планируется – православный, в едином комплексе с храмом.
Перед строительством святые отцы ходили по квартирам, и, по словам настоятеля, местные жители почти единогласно поддерживают строительство храма, ведь все видели кости и черепа в котловане. И видя все это, сложно понять людей, пытавшихся залить все это бетоном и поставить машины. Это все равно, что на руинах Десятинной церкви построить небоскреб…
Николаевская церковь разместилась в северо-западной части Подола, на перекрестке старинных дорог в направлении Вышгорода (улица Фрунзе, далее – Вышгородская) и Белгородки (улицы Юрковская, Нижнеюрковская, Багговутовская и далее). Есть предположение, что храм относился к Николо-Иорданскому монастырю – так как располагался с юго-восточной стороны его усадьбы (нынешний адрес монастыря, ул. Фрунзе, 47а), основанному еще в XI веке. В нем приняла постриг мать Феодосия Печерского, одного из основателей Киево-Печерской лавры. Монастырь прекратил свое существование в 1240 году, после монголо-татарского нашествия.
А уже в 1616 году при поддержке Кирилловского монастыря был основан Иорданский Николаевский женский монастырь, один из крупнейших в городе. В 1712 году сюда перенесли Богословский женский монастырь, располагавшийся до этого возле Михайловского. Однако уже в 1789 году Богословский монастырь перевели в Золотоношу, а в 1808 году закрыли и Николаевский – до 1930-х годов оставался только приходской храм. Так что, возможно, археологи нашли одну из составных частей этого огромного монастырского комплекса.
А как вам этот милашка? 🙂
http://lina-tulip.livejournal.com/760.html" rel="nofollow">http://pics.livejournal.com/lina_tulip/pic/000073hs/s640x640" alt="" />
если нравится - щелкните,пожалуйста,по картинке 🙂
Брехня художня концентрована.
1. Ніхто там стоянку будувати не збирався. Ну от не збирався, і все. Тим більше кафе.
2. Порядок навела не "церква", а місцевий ЖЕК (хоч він і далеко не взірець, але за це йому спасибі). Точніше, не "навів", а "наводить". Час від часу.
3. П'ять трупів - це страшилка свіженька, вигадана, очевидно, спеціально для такого падкого на сенсації журналіста. Хоч би в міліції перевірив, спеціаліст!
До речі, варто було б поцікавитися і в археологів про "фрагменти фресок" та підземні ходи. Ага, і про Діра. Чи це собі нову міфологію готують?
4. Археологи не "покопали и забросили", а законсервували розкоп за всіма правилами, у тому числі із захистом від вандалів.
Отой пісок, про який ієрей розпинається, і є консервацією, причому аж ніяк не "природною", хоча б тому, що грунт тут не піщаний, а природа самоскидами зазвичай не користується.
Та й "огромний котлован с крестом" (хреста, до речі, археологи могли й не ставити) значно менший за площею, ніж відтяпана під будівництво ділянка).
5. Навесні печерські благообразні мальчики справді ходили по квартирах, про те, що саме вони брехали, повторювати не буду - вже писала, але про "одностайну підтримку" це вони сильно загнули.
6. Дозволів на будівництво та землевідвід на початок робіт не було жодних - спеціально цікавилася. Просто прийшли й почали будувати.
7. Більше того, ці красавці незаконно підключилися до щитка житлового будинка, збрехавши в ЖЕКу, що мають дозвіл від Київенерго. Після того, як Київенерго (і міський, і районний відділки) підтвердили, що жодних дозволів не давали, батюшко почав блєять: "Так це ж для цеееркви...". На запитання, що якщо для церкви, то закони порушувати можна?, почав рикати. (Вперше стикнулася зі священиком, який би так відверто брехав, але то назагал дрібниці.)
8. Про такий дріб'язок, як працюючі з півсьомої ранку бензопили в житлових кварталах, у тому числі й у суботу, взагалі не варто згадувати - місцеві мешканці були щасливі, всі як один.
9. Ну і про крадіжку матеріалів: огороджена з усіх боків ділянка, яка павністю проглядається, в кутку біля єдиних воріт - будка з охороною. Ну і хто і що в них крав? Або знов збрехали, або свої ж "богобоязнені" робітники й крали.
10. Коли мальчики ходили по квартирах, їх спитали, чи розуміють вони, що на цьому місці кам'яні споруди будувати не можна. Побожилися, що про щось кам'яне і не йдеться, лише - про "маленьку дерев'яну капличку". Те, що вже відгрохали, - далеко не "маленька капличка". Втім, і року не минуло, як уже розкатали губу на "цілий комплекс для туристів і подолян".
Перелік підбрехеньок з такої короткої статті можна продовжити.
Риторичне запитання: чи варто "подолянам" ходити до церкви, побудованої на суцільній брехні, і чи будуть богоугодними обряди, проведені в брехливих стінах брехливими священиками?
А авторові треба тщатєльнєє до роботи підходити. І спілкуватися хоча б іще з кимсь, окрім священиків. Чи хоча б перевіряти, чи з-під ряси ратиці з хвостами не стирчать. Ото справді була б сенсація!
7. Більше того, ці красавці незаконно підключилися до щитка житлового будинка, збрехавши в ЖЕКу, що мають дозвіл від Київенерго. Після того, як Київенерго (і міський, і районний відділки) підтвердили, що жодних дозволів не давали, батюшко почав блєять: "Так це ж для цеееркви...". На запитання, що якщо для церкви, то закони порушувати можна?, почав рикати. (Вперше стикнулася зі священиком, який би так відверто брехав, але то назагал дрібниці.)
Забор на незаконном строительстве по ул.Гончара, 17 тоже сносили не совсем законно - и что? Хотя здесь священники неправы.
8. Про такий дріб'язок, як працюючі з півсьомої ранку бензопили в житлових кварталах, у тому числі й у суботу, взагалі не варто згадувати - місцеві мешканці були щасливі, всі як один.
А где протесты, где замечания строителям? В интернете?
9. Ну і про крадіжку матеріалів: огороджена з усіх боків ділянка, яка павністю проглядається, в кутку біля єдиних воріт - будка з охороною. Ну і хто і що в них крав? Або знов збрехали, або свої ж "богобоязнені" робітники й крали.
Как сказали - так и написали. Учитывая историю с автостоянкой, вполне реально.
10. Коли мальчики ходили по квартирах, їх спитали, чи розуміють вони, що на цьому місці кам'яні споруди будувати не можна. Побожилися, що про щось кам'яне і не йдеться, лише - про "маленьку дерев'яну капличку". Те, що вже відгрохали, - далеко не "маленька капличка". Втім, і року не минуло, як уже розкатали губу на "цілий комплекс для туристів і подолян".
О чем-то каменном сейчас и не идет речь - это далекая перспектива. С другой стороны все должны понимать, что с раскопками нужно что-то делать, причем не "консервировать" автостоянкой, а музеифицировать, чтобы они были открыты для туристов и упрятаны для непогоды. Тогда над музеем логично построить храм.
11. Риторичне запитання: чи варто "подолянам" ходити до церкви, побудованої на суцільній брехні, і чи будуть богоугодними обряди, проведені в брехливих стінах брехливими священиками?
Учитывая описанное выше, никакой особой брехни не вижу. Повторюсь: Есть раскопанные руины? Есть. Есть склеп? Есть. Есть брошенный детсад? Есть. Есть инициатива вместо полураскопанной неухоженной территории с долгостроем сделать подземный музей и небольшую (20 на 14 метров) церковь? Есть.
12. А авторові треба тщатєльнєє до роботи підходити. І спілкуватися хоча б іще з кимсь, окрім священиків. Чи хоча б перевіряти, чи з-під ряси ратиці з хвостами не стирчать. Ото справді була б сенсація!
Повторюсь еще раз: были проведены беседы с несколькими местными жителями, окромя священников. А про священников с хвостами - ну вы же раскрыли всю причину столь гневного поста: вам не нравится московский патриархат. А меня больше волнует сохранение обнаруженных фундаментов, причем не "консервация", а представление туристам.
7. Хоча вулиця Гончара мені теж не байдужа, ми, здається, говорили про Поділ.
Вони більш, ніж неправі.
Самовільним підключенням вони наражають будинок, до якого підключилися, на небезпеку пожежі (проводка в будинках ще совкова). Крім того, ці хлопчики (ага, самі копали!) примудрилися закопати силовий кабель від будинку до "церкви" через весь пустир (ага, підключилися до найдальшого від себе будинку) прокласти на глибині менше півметра.
І казали, що це "тимчасово на три місяці". Ага, уже тричі по три пройшло.
8-9. Судячи з того, що за деякий час почали бензопилити з 8.40, таки протести були. Причому безпосередні.
До речі, чи не про ці погрози священики згадували? - це до п. 9.
А, і до речі, зарахуйте до нього ж мої погрози викликати міліцію через незаконне підключення.
І ще про крадіжки та погрози. Ви спитали, вони, загрожені й покрадені, до міліції зверталися?
Чи Ви вимагаєте підтверджених протестів тільки від опонентів?
10. З Вашої статті випливає, що "кам'яне" - реальні плани.
І ще - про жупел автостоянки.
Автостоянка має одну-єдину перевагу перед будь-якою "церквою" - її можна знести за добу.
Чи реально знести вже побудовану "цекрву", хай навіть "палатку", побудовану без дозволів і проти волі людей?
11. Схоже на класичний приклад "Божої роси".
Є незаконне будівництво? Є.
Є захоплення землі? Є.
Є незаконне користування комунальною власністю з порушенням правил техніки безпеки? Є.
Є незавершене археологічне дослідження, завершенню якого перешкоджатиме будь-яке будівництво на цій ділянці? Є.
Є недобудований дитячий садок і відсутні нормальні дитячі майданчики (не кажучи вже про спортивні)? Є.
Є ініціатива зробити сквер з майданчиками на вільній частині пустиря до завершення археологічних розкопок, музеєфікації та вирішення долі нововідкритої пам'ятки національної спадщини? Є.
Є гарантія, що особи, які від моменту своєї появи на цій ділянці тільки те й роблять, що брешуть, обмежаться "20 на 14"? Ні, немає.
З усього тексту беззаперечними є факти: навколо незавершеного розкопу утворився пустир, на якому побудували дерев'яну церкву і на додачу до неї плануюють побудувати кам'яну. Втім, "плани" також не можна вважати "беззаперечним фактом". Решта - або лірика (що нормально), або різного ступеня важливості, свідоме або несвідоме перекручування фактів, себто брехня. Останньої - більше.
12. Повторюся ще раз: журналіст, якщо він пише не замовну статтю, має перевіряти кожне слово, кожен факт. Тим більше, у фахівців.
У даному разі, крім священиків та "кількох місцевих мешканців", треба було спитати:
а) дільничного - про трупи і криміногенну обстановку взагалі;
б) ЖЕК - про стан, історію та перспективи пустиря;
в) археологів - про сам розкоп, знахідки та їхню атрибуцію, історію та перспективи дослідження, можливості музеєєфікації.
Усе це зайняло б години дві в телефонному режимі або чотири - в пішохідному.
Ну і ще варто було б просто пройтися навколишніми кварталами і спробувати уявити, "що б я думав про свій район і це будівництво, якби був місцевим мешканцем". Неупереджено. Без акценту на конфесійність.
І ще раз повторюся, мене, на відміну від Вас, не обходить, до якого патріархату належать люди, які мені брешуть.
Питання "конфесійності" в мене взагалі не виникало, - я брехунів не сортую.
Не знаю, чи Вас засліпила "благообразність" ідеї побудувати тут церкву, чи Ви не вважали цей матеріал критичним, а лише передріздвяною розвагою, але відтепер знатиму, що Ваші статті, які зазвичай читала з інтересом, треба читати з "поправкою на вітер", тобто з огляду на тему. Щодо навколоцерковних питань Ви, схоже, об'єктивним бути не можете.
7. Хоча вулиця Гончара мені теж не байдужа, ми, здається, говорили про Поділ.
Вони більш, ніж неправі.
Самовільним підключенням вони наражають будинок, до якого підключилися, на небезпеку пожежі (проводка в будинках ще совкова). Крім того, ці хлопчики (ага, самі копали!) примудрилися закопати силовий кабель від будинку до "церкви" через весь пустир (ага, підключилися до найдальшого від себе будинку) прокласти на глибині менше півметра.
І казали, що це "тимчасово на три місяці". Ага, уже тричі по три пройшло.
Це технічні питання, однак від місцевих жителів я не чув таких скарг. Що не виправдовує незаконність підключення.
8-9. Судячи з того, що за деякий час почали бензопилити з 8.40, таки протести були. Причому безпосередні.
от і добре - що дослухалися протестів. думаю, будівельники не спеціалізуються на церквах - дерев"яні будиночки переважно за містом будують, так ті контори й працюють з самого ранку.
10. З Вашої статті випливає, що "кам'яне" - реальні плани.
плани на перспективу. так в Києві сотні. і далеко не всі реалізовуються.
І ще - про жупел автостоянки.
Автостоянка має одну-єдину перевагу перед будь-якою "церквою" - її можна знести за добу.
Чи реально знести вже побудовану "цекрву", хай навіть "палатку", побудовану без дозволів і проти волі людей?
За добу автостоянка не зноситься - подивимося приклади по місту? А автостоянка на місці такої святині - це ганьба. У крайньому разі, якщо не будувати кам"яну церкву - то влаштувати підземний музей у будь-якому разі. І ніяких стоянок. Або тоді давайте фундаменти Феодорівського монастиря на Володимирській під стоянку віддамо.
12. Повторюся ще раз: журналіст, якщо він пише не замовну статтю, має перевіряти кожне слово, кожен факт. Тим більше, у фахівців.
У даному разі, крім священиків та "кількох місцевих мешканців", треба було спитати:
а) дільничного - про трупи і криміногенну обстановку взагалі;
б) ЖЕК - про стан, історію та перспективи пустиря;
ага, зараз:) не в цій країні і не в цьому місті. Двірник без санкції ледь не з міськради і слова не скаже.
в) археологів - про сам розкоп, знахідки та їхню атрибуцію, історію та перспективи дослідження, можливості музеєєфікації.
Наведено офіційні дані про розкопки з посиланням на те, хто проводив. У даному форматі цього достатньо - це не наукова стаття.
Ну і ще варто було б просто пройтися навколишніми кварталами і спробувати уявити, "що б я думав про свій район і це будівництво, якби був місцевим мешканцем". Неупереджено. Без акценту на конфесійність.
Пройшовся. Район - жах. Треба приводити до ладу схили колишнього кирпичного заводу. Район історичний, однак навіть натяку на історичність немає - наче звичайний масив. Така церква тут доречна. Саме така - з розкопаними фундаментами, склепом - а не просто.
Не знаю, чи Вас засліпила "благообразність" ідеї побудувати тут церкву, чи Ви не вважали цей матеріал критичним, а лише передріздвяною розвагою, але відтепер знатиму, що Ваші статті, які зазвичай читала з інтересом, треба читати з "поправкою на вітер", тобто з огляду на тему. Щодо навколоцерковних питань Ви, схоже, об'єктивним бути не можете.
Власне, ідея побудови церкви на місці домонгольської з облаштуванням підземного музею (яких поки в Києві немає) мене як киянина звичайно зацікавила. І я не бачу тут суттєвих застережень.
Цікаво, на вітер куди? в бік Москви ще скажіть:) Навколоцерковні питання мене цікавлять виключно в архітектурно-містобудівному ракурсі. І збереженні та відтворенні історичного обличча міста: без хмарочосів у центрі, але з церквами як окрасами місцевостей.
7. Дивно, що скарг про підключення не чули. Я скандалила щонайменше тиждень.
Але аргумент "так це ж для цеееерквиии" подолати не змогла.
10. Про знесення автостоянок (хоча це теми й не стосується) - на Оболоні автостоянку знайомих знесли якщо не за добу, то десь за тиждень - вони ледь машини встигли забрати.
Ха, до речі, на місці тієї автостоянки теж церкву збудували! Тєндєнція, однако ))
І ще, чому Ви пишете "автостоянка на місці святині"? Там великий пустир, який аж ніяк не є святинею. А забудовувати власне розкоп до появи "священиків" ніхто й подумати не міг.
По району Ви, схоже, не по тому ходили. Він навдивовижу затишний і приємний для життя. От промзона - то інша річ. Але до неї теж треба з розумом підходити.
І про висотки. Так, у нашому кварталі є одна, нещодавно збудована. Аж на цілих сім поверхів! Жах! Куди світ котиться?! Ми, мешканці навколишніх чотирьох-п'ятиповерхівок у шоці!
І ще запитаннячко, майже особисте: Ви справді вважаєте оте дерев'яне перекошене одоробло аля баня з банею окрасою місцевості?
===============
Зрештою, я вже втомилася дискутувати щодо дрібниць.
Сама по собі кожна з маленьких побрехеньок, які Вам, скориставшись Вашими добрими намірами, підсунули, насправді, може, й не така страшна.
Але в купі вони ведуть до руйнування унікальної пам'ятки під новобудом.
Бо побудова нової церкви на фундаментах (або над фундаментами) старої - це її знищення.
І в усякому разі - обмеження того самого доступу туристів та просто громадян до автентичної пам'ятки.
Скажіть, чи можете Ви насолодитися глибинною стародавністю автентичних Золотих воріт? Тобто тим, що насправді могло б привабити туристів? Бо новобуд-асєєвщина сама по собі їм не цікава. А вони ж закриті навіть не культовою спорудою!
Або чи Ви часто бачите давньоруські фундаменти Пирогощі? Навіть попри те, що вони "виведені" назовні їх просто неможливо побачити через брудні вікна. Бо для "власників" церкви вони - додаткова фішка, тоді як найголовніше - служби. Що не дивно.
Бо побудова нової церкви на фундаментах (або над фундаментами) старої - це її знищення.
не обов"язково: якщо справді нижній поверх буде музеєм з оглядом тих фундаментів - буде дуже гарно. Бо як інакше організувати захист фундаментів від непогоди так, аби вони були доступні туристам? Засипати та викласти камінчиками зверху як ДЕсятинка була - то ганьба, не годиться.
Варіант Золотих воріт - один з кращих, бо залишати фундаменти на вікритому повітрі - значить будуть потроху руйнуватися. Доступ цілком нормальний - після реконструкції там музею, ба навіть більше - у проїзді іноді влаштовують концерти етномузики. Раджу:)
Що стосується окремо Пирогощі, то тут все ж мала б іти мова про відбудову знищеної в 1930-х церкви - так вона б вписалася в ансамбль площі. А відбудовувати за реконструкцією доречно там, де зовнішній вигляд невідомий.
Маленька деревяна церква зараз - не ідеал у плані архітектури, однак виконана за реконструкціями дерев"яних церквов ХІІ століття, тому певною мірою цікава. Принаймні краще, ніж руїни дитсадка.
иньересно. ваш оппонент...хворий?)))
пы.сы. святые отцы - в католической церкви 😉 удачи!_
отвечаю по пунктам:
1. Ніхто там стоянку будувати не збирався. Ну от не збирався, і все. Тим більше кафе.
хм, а почему не только священники, но и местные жители (несколько, найденных независимо друг от друга) рассказывают о стоянке? или это всеобщая галюцинация? или устроители стоянок и прочие застройщики у нас такие, что ну никак нельзя поверить в то, что они такое учудили
2. Порядок навела не "церква", а місцевий ЖЕК (хоч він і далеко не взірець, але за це йому спасибі). Точніше, не "навів", а "наводить". Час від часу.
как сказали местные жители (а не священники), порядок навели именно когда начали заниматься церковью. возможно в этом принимал участие и жэк - но до начала работ по церкви, по словам опять-таки местных жителей, там был полный бардак. или жэк появился в 2003 году?
3. П'ять трупів - це страшилка свіженька, вигадана, очевидно, спеціально для такого падкого на сенсації журналіста. Хоч би в міліції перевірив, спеціаліст!
До речі, варто було б поцікавитися і в археологів про "фрагменти фресок" та підземні ходи. Ага, і про Діра. Чи це собі нову міфологію готують?
это сказал местный житель, и это на его совести. но глядя на местечно, поверить вполне разумно. информацию о расмещении Аскольдовой могилы на территории усадьбы Николо-Иорданского монастыря (на окраине которой и находится указанная церковь), встречал больше года назад в статьях Алексея Толочко. потому версия о склепе Дира несколько не удивила. иначе бы упоминания о ней не было
4. Археологи не "покопали и забросили", а законсервували розкоп за всіма правилами, у тому числі із захистом від вандалів.
Отой пісок, про який ієрей розпинається, і є консервацією, причому аж ніяк не "природною", хоча б тому, що грунт тут не піщаний, а природа самоскидами зазвичай не користується.
Та й "огромний котлован с крестом" (хреста, до речі, археологи могли й не ставити) значно менший за площею, ніж відтяпана під будівництво ділянка).
консервировать раскопки нужно с навесами и разработкой дальнейшего проекта музеификации. а этого нет. котлован немаленький - как для двора Подола.
5. Навесні печерські благообразні мальчики справді ходили по квартирах, про те, що саме вони брехали, повторювати не буду - вже писала, але про "одностайну підтримку" це вони сильно загнули.
Вооот, отсюда мы начинаем понимать суть комментария. вероятно, если бы "благообразні мальчики" были с Владимирского собора, о них бы откликались более лестно. иначе говоря - автор комента озабочен межконфессиональными разборками (открою секрет - их сейчас почти нет, все идет к объединению церквей и созданию Поместной церкви). Ну сколько можно? зачем? пусть священники между собой разбираются. Есть раскопанные руины? Есть. Есть склеп? Есть. Есть брошенный детсад? Есть. Есть инициатива вместо полураскопанной неухоженной территории с долгостроем сделать подземный музей и небольшую (20 на 14 метров) церковь? Есть. Или это массовая галюцинация? А какой патриархат - мне лично все равно.
Если бы там строили церковь просто так, без раскопок, не на историческом месте - я бы вообще ничего не писал об этом.
6. Дозволів на будівництво та землевідвід на початок робіт не було жодних - спеціально цікавилася. Просто прийшли й почали будувати.
Конечно, ведь сначала были разрешения на строительство стоянки. А раскопки в асфальт закатать и таким образом "законсервировать".
3. Ці трупи, перепрошую на слові, відтепер на Вашій совісті, бо сами Ви (преса!) озвучили їх.
Ви їх "легітимізували", і тепер саме на Вашу статтю посилатимуться брехуни, коли розписуватимуть "ужоси" до приходу церкви.
Насправді це - єдина справді серйозна претензія до Вас як до журналіста.
Про Діра, добре, залишимо на совісті Толочка (якщо таку знайдемо, звичайно).
Про підземні ходи. Лише почувши про них, людина, яка багато пише про Київ, мала увімкнути маячок "Обережно! Можливо брехня!" Бо це Поділ, до появи Київської греблі він регулярно заливався. Які підземні ходи на Подолі?!
Такий маячок мав би змусити перевірити всю іншу інформацію. Мав би.
4. Форма консервації розкопу залежить від етапу розкопок, мети консервації, терміну, на який вона здійснюється, характеру розкопу і, зрештою, наявних коштів.
Музеєфікація - це завершення процесу археологічного дослідження, яка далеко не завжди передбачає власне консервацію розкопу.
Розкоп з навісами за останні років двадцять мені довелося бачити в Україні лише на території Судакської фортеці, та й то частковий. А бачила я розкопів не мало.
Оскільки у даному випадку йдеться про примусове припинення незавершених розкопок через припинення фінансування, то консервація шляхом засипання культурного шару піском була оптимальним способом консервації.
Розмір розкопу вимірюється не "розмірами подільського двора", а розмірами пам'ятки, яка досліджується.
5. Оооось. Оце Ви й підійшли до головного.
Бо мені обсолютно плювать, печерські, володимирські, олександрівські, щекавицькі чи волоські хлопчики мені брешуть.
Але ці хлопчики так розмахували папірцями, що вони аж із самої Печерської лаври прийшли нас ощасливить, то й назва до них приліпилася "печерські хлопчики".
Але оскільки Ви саме до цього слова прискіпались, то можу припустити, що якби вони були звідкісь іще, то тональність статті не була б такою умілітєльною.
До питання, що поганого? Ви не помітили, який у цьому дворі дитячий майданчик? Два на чотири метри - аж гірка не помістилася і її взагалі довелося винести за огорожу - відкрито до руїн, бомжів і собак.
У двох інших кутках кварталу - майданчики трохи більші, але все одно страшенно недостатні, бо дітей зараз багато.
Хлопчики, коли ходили, обіцяли зробити сквер. Про жодні "додаткові кам'яні храми" не йшлося. Оце Ви вперше публічно їх озвучили.
Зрештою, це житловий квартал. Різного роду культових споруд на Подолі вже вистачає. Тоді як просто скверів - аж один, біля "Жовтня". Про нього розписувати не буду, щоб іще в чомусь не звинуватили.
І до речі, там не склеп, а цвинтар.
6. Див п. 1.
5. Оооось. Оце Ви й підійшли до головного.
Бо мені обсолютно плювать, печерські, володимирські, олександрівські, щекавицькі чи волоські хлопчики мені брешуть.
Але ці хлопчики так розмахували папірцями, що вони аж із самої Печерської лаври прийшли нас ощасливить, то й назва до них приліпилася "печерські хлопчики".
Але оскільки Ви саме до цього слова прискіпались, то можу припустити, що якби вони були звідкісь іще, то тональність статті не була б такою умілітєльною.
Що вони вказували на свою печерськість - це їхні справи. Тональність була б такою ж самою - ну не займаються у Київському патріархаті особоливо такими справами, як відродження знищенних церков. Запевняю, буде конкретний приклад - напишу. До речі, в статті НІДЕ не вказано на приналежність до певного патріархату. Мені це не цікаво - мене цікавить відродження святинь давнього Києва.
До питання, що поганого? Ви не помітили, який у цьому дворі дитячий майданчик? Два на чотири метри - аж гірка не помістилася і її взагалі довелося винести за огорожу - відкрито до руїн, бомжів і собак.
У двох інших кутках кварталу - майданчики трохи більші, але все одно страшенно недостатні, бо дітей зараз багато.
Хлопчики, коли ходили, обіцяли зробити сквер. Про жодні "додаткові кам'яні храми" не йшлося. Оце Ви вперше публічно їх озвучили.
Зрештою, це житловий квартал. Різного роду культових споруд на Подолі вже вистачає. Тоді як просто скверів - аж один, біля "Жовтня". Про нього розписувати не буду, щоб іще в чомусь не звинуватили.
Вони обіцялися навесні влаштувати дитячий майданчик та посадити сад.Так, Поділ має проблеми з зеленими зонами, однак власне тут все почалося з будівництва багатоповерхівки - тоді й знайшли предмет розкопок.
І до речі, там не склеп, а цвинтар.
І цвинтар, і склеп. Зараз нема доступу - в понеділок спробую викласти фото склепу. Прямо посередині майданчика церкви. Фотка є в друкованій версії.
традиційно - за пунктами:
3. Ці трупи, перепрошую на слові, відтепер на Вашій совісті, бо сами Ви (преса!) озвучили їх. Ви їх "легітимізували", і тепер саме на Вашу статтю посилатимуться брехуни, коли розписуватимуть "ужоси" до приходу церкви.
Насправді це - єдина справді серйозна претензія до Вас як до журналіста.
Власне, їх озвучив місцевий житель. Перш ніж спілкуватися з людьми на місцевості, я завжди перепитую чи саме тут людина проживає і наскільки довго. Власне трупи і їх кількість - на совісті людини, бо у даному випадку я реалізував конституційне право людини на свободу слова: саме так цей чоловік охарактеризував стан цього місця до недавнього часу. Те, що руїни дитсадка не в компетенції ЖЕКу - по суті ніяк не змінює ситуацію для мешканців.
Про Діра, добре, залишимо на совісті Толочка (якщо таку знайдемо, звичайно).
Про підземні ходи. Лише почувши про них, людина, яка багато пише про Київ, мала увімкнути маячок "Обережно! Можливо брехня!" Бо це Поділ, до появи Київської греблі він регулярно заливався. Які підземні ходи на Подолі?!
Такий маячок мав би змусити перевірити всю іншу інформацію. Мав би.
Беру знову цитату зі статті:
Но если приглядеться, то за церквушкой виднеется огромный котлован с крестом, где обнаружены руины храма времен Киевской Руси, а в центре – склеп, говорят, самого князя Дира!
Це не твердження, а лише озвучення місцевих легенд та слів священників. На жаль, доволі часто щось нове в історії міста доводиться збирати серед місцевих жителів та робити таке посилання "говорять". Багато районів міста, особливо невеликих, ніде не висвітлено історично. Що стосується підземних ходів, то це цілком можливо - бо біля Іорданського монастиря знаходилася велика кількість печерних об"єктів.
4. Форма консервації розкопу залежить від етапу розкопок, мети консервації, терміну, на який вона здійснюється, характеру розкопу і, зрештою, наявних коштів.
Музеєфікація - це завершення процесу археологічного дослідження, яка далеко не завжди передбачає власне консервацію розкопу.
Розкоп з навісами за останні років двадцять мені довелося бачити в Україні лише на території Судакської фортеці, та й то частковий. А бачила я розкопів не мало.
Оскільки у даному випадку йдеться про примусове припинення незавершених розкопок через припинення фінансування, то консервація шляхом засипання культурного шару піском була оптимальним способом консервації.
Погоджуюсь - однак це не означає, що на цьому треба завершити розкопки. Стосовно навісів - ну власне відома Десятинка та церква св.Феодора на Баговутівській - там також влаштовано навіси.
Розмір розкопу вимірюється не "розмірами подільського двора", а розмірами пам'ятки, яка досліджується.
тут все неоднозначно: 1) розмір власне пам"ятки відомо і наведено в статті: 20 на 14 метрів. Але: 2) місцеві жителі вказують, що ще під час будівництва будинів у кварталі будівельники знаходили кістки; 3) самі ж археологи вказують на наявність другої будівлі під руїнами дитсадка, через що не завершено розкопки, хоча власне фундаменти церкви розкопано повністю
"Це не твердження, а лише озвучення місцевих легенд та слів священників. На жаль, доволі часто щось нове в історії міста доводиться збирати серед місцевих жителів та робити таке посилання "говорять". Багато районів міста, особливо невеликих, ніде не висвітлено історично. Що стосується підземних ходів, то це цілком можливо - бо біля Іорданського монастиря знаходилася велика кількість печерних об"єктів".
Два моменти.
Жодних "місцевих легенд" про цей об'єкт до початку розкопок не було.
Те, що там є рештки церкви, та ще й кам'яної, стало відомо лише після початку розкопок - її не було на жодних картах і вона не згадувалася в жодних джерелах.
Розкопки почали не в надії щось знайти, а просто тому, що в історичній частині міста будувати що б то не було можна лише після проведення археологічного дослідження місцевості.
Так що "місцеві мешканці" довідалися про неї лише від археологів.
До речі, вартість таких розкопок перед будівництвом сплачує саме забудовник. Пустир виник саме через те, що попередній забудовник ошалів від знахідки та пов'язаним із нею зростанням вартості робіт (а також обмеженнями, які веде за собою знахідка такого рівня) і відмовився від ділянки.
Так що, знов "до речі", якщо панове священики справді заведуться там щось будувати, вони будуть зобов'язані (зобов'язані!) сплатити вартість завершення археологічних робіт спеціалістами. Спеціалістами!
А не створювати видимість "археології" самокопом, як вони це роблять на згадуваній Вами церкві на Багговутівській. Тамтешнє дійство стосунку до археологічної науки не має.
Друге.
Найближчі будинки навколо церкви побудовано наприкінці 1980-х рр. Це означає два моменти:
1) всі так звані "місцеві" цього (і більшості навколишніх) кварталу (за винятком мешканців хрущовки на розі Костянтинівської та Оленівської, але це протилежний бік кварталу), заселилися тут ПІСЛЯ будівництва будинків, так що їхні "свідчення" є "переказами", причому вельми сумнівними і навіть не з "других вуст".
2) під усіма цими новозбудованими будинками проводилися розкопки (тоді за цим стежили суворо, зокрема й тому, що питання вартості землі не було актуальним, свідчення - залишки розкопів у різних ділянках Подолу, але це окрема тема).
Якби кістки справді знаходили на рівні, вищому, ніж "випадкова знахідка", то віднайдення церкви і цвинтаря не викликало б такого шоку, які були.
Так що посилання на "місцеві легенди" у цьому випадку аж ніяк не є валідним.
І для того, щоб почати сумніватися у їхній валідності, не потрібні якісь додаткові знання поза межами здорового глузду.
Крім того, все це означає, що пам'ятка має більш-менш чітку локалізацію: сама церква і цвинтар на північ від неї (в бік того, що Ви називаєте руїнами садка) - власне, ще не розкопані ділянки, у тому числі й під тим дерев'яним шедьовром архітектури, який там нашвидкоруч скльопали.
До речі, розкопки припинено не через оті "руїни садка", а через припинення фінансування.
Це зовсім різні причини.
Про наявність другої будівлі я від археологів не чула. Так само, як і про наявність "склепа" на фундаменті церкви. Втім, я на розкопі безвилазно не сиділа, могла щось і пропустити. Якщо є фотографія склепу - показуйте, подивимося, що воно таке.
Іорданівські печери тут теж не в тему: та церква розташована значно вище за рівнем і під горою.
А "наша" церква - на абсолютно рівній місцевості, а культурний шар розташований на 10-12 м нижче сьогоднішньої поверхні.
Крім того, в цьому випадку не йдеться про "відновлення святинь" - церква припинила своє існування, як Ви пишете, у XV ст. (хоча я чула дещо інше датування, але й воно було приблизним і в усякому разі не остаточним).
Ідеться про побудову абсолютно нової культової споруди.
Навіть без "історії", яка була, наприклад, у Пирогощі та св. Феодора, зруйнованих у 1930-ті рр.
Саме задля створення хоч якоїсь "історії" сюди й тягнуть за вуха нещасного Діра. До речі, вбитого у IX ст. і - що, "перепохованого" у церкві XII ст.? Про всяк випадок "Аскольдова могила" - це назва історичної місцевості, а аж ніяк не реальний склеп 😉
І ще таке.
Ви весь час пишете, що вони хочуть збудувати церкву "14 на 20".
Вони що, хочуть будувати її на старих фундаментах?!
Оце справді афігєть!!!
Так що посилання на "місцеві легенди" у цьому випадку аж ніяк не є валідним.
І для того, щоб почати сумніватися у їхній валідності, не потрібні якісь додаткові знання поза межами здорового глузду.
не дуже зрозуміло, про що йдеться. якщо про те, що кістки знаходили й при будівництві - то саме на мешканців тієї хрущовки й посилалися місцеві мешканці, але це деталі не для публікації.
Так, розкопки припинили через припинення фінансування, однак вперлися саме в руїни дитсадка - бо за версією археологів під ним знаходиться ще якась споруда. А демонтаж руїн садка - то набагато дорожче, ніж просто землю копати. Так що одна причина випливає з іншої.
Про другу будівлю говорили і місцеві, і священники - незалежно. Фото склепу викладу - нема питань. Дочекайтесь понеділка:) причому майже цілий, як не дивно.
Іорданські печери - лише частина великого монастирського комплексу. Але це лише версія, як і зазначено. Про Діра та Аскольда - це версії археологів, до них і питання.
Про "без історії" не погоджуюся - тут самі фундаменти та склеп дуже цікаві, з туристичного боку. 14 на 20 - то розміри фундаментів, і такого ж розміру передбачається кам"яна церква. Звичайно, не безпосередньо на історичних фундаментах: передбачається, що фундаменти будуть у підземному поверсі, де буде музей, а вже надземним поверхом, того самого 14 на 20 буде власне церква. Фундаменти будуть доступні туристам - власне, так у статті написано.
Якщо я не дуже зрозуміло висловилася, то це через спробу уникати різкості.
Якщо говорити точно і зрозуміло, то наведені "легенди" - або безневинні самі по собі вигадки, які виникли в навколоархеологічні лихоманці віднайдення стародавньої пам'ятки у власному дворі, або привнесена священиками цього року відверта брехня, яка вдало на ці вигадки лягла.
При всьому моєму, м'яко кажучи, скептичному ставленні до Толочків, дуже сильно сумніваюся, що хтось із них серйозно міг висунути подібну аскольдо-дірівську версію.
Вартість вивезення "руїн садка" - це вартість тижня роботи двох робітників з відбійними молотками і тижня оренди одного самоскида. Тоді як вартість професійних розкопок - зовсім інші цифри.
Знищення пам'ятки не може бути туристично цікавим.
Як Ви собі уявляєте побудову нової споруди тієї самої або й трохи більшої площі, що й самі фундаменти, якщо фундаменти будуть "у підземному поверсі? Вона що, сама фундаментів не матиме і в повітрі висітиме? Чи її фундаменти будуть ПІД старими? Тоді старі доведеться руйнувати - або пробивати, або підкопувати.
Втім, якщо Вам хочеться вірити в усе те, що Вам священити та "їхні" місцеві наговорили, то я тут нічого не вдію. Я лише апелюю до фактів і здорового глузду. А з вірою - це, справді, до церкви.
По пунктах - це добре.
1. Стоянка.
Вперше інформацію про стоянку принесли оті самі хлопчики, які по квартирах ходили. Майже дослівно з поправкою на час:
"Вы знаете, что у вас тут во дворе собираются строить автостоянку? А вот мы хотим, чтобы здесь церковь была...".
На запитання, хто саме збирається: "Они". - "Хто саме?" - "Ну... Застройщики..." - "Звідки інформація?" - "Нам сказали". - "Хто?" - "Ну, мы не можем раскрывать свои источники..."
До появи хлопчиків жодних зовнішніх ознак планованої автостоянки не було. Ані хоч якихось ознак початку будівництва, ані "папірців" на парканах, ані де.
Хіба якщо ознакою вважати понатикані по тротуарах, так що не пройти, автомашини мешканців і працівників навколишніх контор. Бо жодні парковки тут передбачені не були. Але до цього за останні десять років уже звикли.
Коли після того обходу заходила мова із сусідами про стоянку, запитувала, звідки вони знають. Відповідь була одна - священики сказали. Більше того, так само відповів і начальник ЖЕКу, коли я запитала в нього.
На запитання, чи вірять вони в це, в усіх була однакова реакція: "А навіщо священикам брехати?".
2. Порядок навів ЖЕК щонайменше за два місяці до появи хлопчиків. Він щороку наводив. Але є два маленькі але.
Оці самі "місцеві мешканці" регулярно засірали пустир під маркою "всі так роблять". Щорічно - купа ялинок, будівельне сміття, старі меблі. "Нє, ну ЖЕК все одно буде вивозити, йому, що, важко ще й мого трошки прихопити?"
Я сама одного разу ганяла звідти великовозрастного балбєса, який, пройшовши повз сміттєвий бак, "запускав" у руїни старі платівки як літаючі тарілки. А поблизу стояла його мамаша й умілялася.
Втім, це дрібниці. Бо найсмішніше те, що ця територія ЖЕКові не належить і ЖЕК - увага! - не має права її прибирати!
Оті прибирання - щось на зразок суботників від начальнику ЖЕКу. Коли я вкотре прийшла до нього про щось лаятися, він між ділом пожалівся, що через цей пустир мешканці його лають за срач, а начальство не дозволяє "нецільово використовувати кошти".
До речі, церковні хлопчики з'явилися не "з початком робіт по церкві" у 2003 р., а у квітні 2009 р.
А прибирання-засірання пустиря тривало весь цей час.
...
по стоянке там действительно сначала готовились документы - причем все было очень мутно, т.к. возможно часть подписей была сфальсифицирована. я не буду уточнять публично, каких людей, но именно так. планировалось раскопки засыпать "на консервацию", а сверху заасфальтировать под стоянку.
про уборку территории - написали то, что сказал местный житель. ближе к дому по Фрунзе все довольно облагорожено, однако руины - основной источник бардака, никто убирать не собирался. потому работы по церкви для некоторых жителей вселяют надежду, что их разберут в конце концов. уж лучше церковь и сад, чем руины или высотка в окне, не правда ли? а засырание местными - комментарии излишни, нет слов.
До речі, церковні хлопчики з'явилися не "з початком робіт по церкві" у 2003 р., а у квітні 2009 р.
Все правильно, в статье так и написано:
– Строить храм (кстати, по типу деревянных церквей XII века) помогали подоляне-благотворители, работы начали в мае, на весеннего Николая. Устроители стоянки начали нам всячески мешать – угрожали, воровали стройматериалы, – вспоминает иерей Сергий. – Успокоились только, когда мы построили основную часть храма.
А в апреле ходили по квартирам. Кстати, "мальчики" довольно много делают, не только там, а не "сидят на приходе" и стригут купоны.