Отже, цей проект – єдиний насправді сучасний проект, який поєднує простоту естетики з функціональністю і не відлякує войовничим “благолєпієм”.    

Конкурсні проекти подані під кодовими номерами.  “Історична правда” не володіє інформацією щодо авторства опублікованих проектів. Це дозволяє заперечити усі можливі звинувачення у упередженості та заангажованості створеного нами рейтингу у номінації “перемога архітектурної думки над здоровим глуздом”.

Беззаперечний лідер архітектурного маразму – “Вавілонська вежа” проекту № 110425. Позитивні риси: споруду видно звідусіль, навіть із космосу.

“Вавілонська вежа” №110425

Негативні: цей “Александрійський маяк” ризикує завалитися на Андріївську церкву, оскільки судячи з матеріалів проекту, про існування рову давньоруського городища проектувальники не здогадуються і тому встановили на його фундаменти просто на його викопалиську. Витвір чиєїсь мегаломанії має слугувати також і надгробком над рештками Десятинної церкви: його потужні фундаменти беззаперечно знищать усі сліди Першохраму.

 

“Вавілонська вежа” на плані київського дитинця

Поточні зауваження: окрім за мешкання у третьому колі пекла авторам проекту гарантовано світить кримінальна відповідальність (якщо він буде реалізований, звичайно).

“Мрія огородника”, макет

“Мрія огородника”. Проект №442011. Позитивні риси: найвідоміший любитель овочів з Печерських пагорбів зможе цілком задовольнити свої потреби у творчій праці на рідній землі. Проект нагадує дещо вигадливе за планом, але усе-таки добротне тепличне господарство.

“Діюча прозора модель церкви Св. Богородиці (Десятинної) усіх християнських конфесій”

 

Якщо “прозору модель” усе-таки не дозволять збудувати,  передбачений “варіант 2” – “проект музею стародавнього Києва”, який має перекрити простір над фундаментом Десятинної церкви.

Запасний варіант проекту №442011

Як у “варіанті-1”, так і у “варіанті-2” автори не наважуються відступити від сільськогосподарських мотивів. Негативні риси: чи варто город городити? Принаймні, на цьому місці, адже одне тепличне господарство кілька років тому вже було збудоване на Майдані Незалежності.

Різниця між “варіантом 1” та “варіантом 2” помітна неозброєнним оком

Проект “Шість дев’яток” можна було б назвати також “Знайди десять відмінностей”. Між “варіантом 1” та “варіантом 2” їх рівно стільки, скільки треба, щоб добре потренувати зорову пам’ять. Позитивні риси: в проекті не забули 400-літню липу Петра Могили.  

Негативні: представлений проект є 151-ю фантазією на тему як могла виглядати Десятинка. Наразі наукових підстав для цього нема.

 

Лазерне шоу проекту №999999

Поточні зауваження: проект розрахований на любителів спец ефектів – у нічний час за допомогою “світлових ефектів лазерної технології та голографії для відтворення відчуття “Духу місця”, співпричетності екскурсантів до нашої далекої минувшини як відлуння знаменних подій прийняття християнства в Київський Русі” проектанти пропонують відтворити у натуральний розмір давні споруди київського дитинця.

Проект 555777 “Знищені святині”. Щось додати, чи відняти у авторів назви проекту складно: залишки святині будуть дійсно знищені фундаментами новобуду.

“Знищена святиня” проекту №555777

Попри заяви головного архітектора Києва Сергія Целовальника про те, що  “над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано”, вісім з дев’яти представлених проектів “музеєфікації” сконцентрувалися саме на надземних храмоподібних фантазіях – невибагливо названих авторами “діючими моделями” храмів.

Проекти були представлені у Головному Управлінні архітектури і містобудування КМДА

Лише один авторський колектив не розглядав “безхрамовий” варіант проекту як запасний. Власне саме проект під №21312 і є єдиним, що найбільше відповідає вимогам збереження решток Десятинної церкви як археологічного комлексу.

Водночас саме він є найцікавішим з архітектурної точки зору. Насамперед, цей проект не конкурує із архітектурою Андрієвської церкви і, здається, не руйнує залишків власне Десятинної.

Проект №21312

Також павільйон забезпечує максимальну площу накриття решток не тільки Першохраму, а й інших споруд княжого міста. Внутрішній простір музейного павільйону найбільше відповідає експозиційним вимогам.

Первага проекту: музейний павільйон охоплює не тільки площу храму

Кілька слів варто сказати про цікаву знахідку авторів цього проекту. Йдеться про великі скляні брили на перекритті цього павільйону. Вони виконують відразу потрійну функцію. По-перше, функціональну – скрізь них до середини павільйону потрапляє денне світло.

Концепт інтер’єру

По-друге, декоративну ландшавтоутворюючу, оскільки сприймаються як примарна тінь зниклого у темряві віків храму.

 

Вночі скляні елементи мають нагадувати примарні тіні минулої величі

 

По-третє, відтворюючи у плані рештки стіні колон Десятинної церкви, дозволяють використовувати цей майданчик як місце релігійних відправ.