Архітектурні старожили своє віджили?

У центрі Києва зосереджено 12 тисяч історичних будівель, понад 4 тисячі з них мають статус об’єктів культурної спадщини. Зокрема 51 — внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Загалом Київ багатий на 2230 архітектурних пам’яток. У Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА запевняють, що більшість із них перебувають у задовільному стані.

Водночас у середмісті столиці налічується майже три десятки спорожнілих будинків. Домінуюча частина таких руїн — пам’ятки історії або архітектури. Невже у них справді немає господарів? Є, адже тут кожна щілина поділена. Власники просто чекають свого часу. Як тільки будівля набуде визначення “не підлягає реставрації”, тут же почнуть зводити комерційні об’єкти.

Покинутих особняків у Києві справді багато: два будинки на вулиці Лютеранській, один на Великій Житомирській, 34-а, дві цікаві пам’ятки архітектури на Петровській алеї. Ще два аварійних будинки — на Ярославовому Валу. Це червона будівля архітектора Городецького біля Золотих воріт, а також порожня будівля в арці будинку навпроти готелю “Редісон” неподалік від Львівської площі. Покинуті особняки є на вулиці Пушкінській, біля метро “Льва Толстого”. На Андріївському узвозі, окрім порожнього замку Річарда, можна помилуватися ще кількома покинутими будинками. Серед інших об’єктів занедбаної нерухомості в Києві великий сірий будинок біля готелю “Салют” на вулиці Мазепи, будинок із падаючими балконами на Тарасівській, 9-а, невеличка споруда у дворі біля школи на вулиці Панаса Мирного, низка особняків у районі станції метро “Чернігівська”.
Минулого року на ремонтно-реставраційні роботи столиця виділила 2 мільйони гривень. Більшу частину суми витратили на пам’ятник князю Володимиру та монумент Незалежності України. У Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА не приховують: понад 40 об’єктів культурної спадщини знаходяться наразі в аварійному стані. І лише 25 із них, можливо, відреставрують нинішнього року.

Те, що старовинні будинки перебувають у напівзруйнованому стані, суперечить законодавству, зокрема Закону “Про охорону культурної спадщини…”. Згідно з документом, власник або той, хто використовує будівлю, зобов’язаний укласти договір з органом охорони культурної спадщини (тобто з Київською міськдержадміністрацією), і утримувати будівлю в належному стані. Інакше органи місцевої влади мають право за допомогою суду повернути архітектурну пам’ятку у власність міста або держави.
Практично всі занедбані будинки можна реконструювати і відродити до життя, впевнені в товаристві охорони пам’яток. “Більшість інвесторів не розуміють, що пам’ятку можна реставрувати, повернути їй первозданний вигляд і використовувати так, щоб вона приносила прибуток”,— зазначає перший заступник голови Українського товариства охорони історичної та культурної спадщини Микола Пархоменко.

Але реставрація — це дуже трудомістка і дорога робота. Столичні архітектори зауважують, що фундаменти в історичних будівлях зроблені ще за старовинною технологією, і ґрунтові води через протікання інженерних мереж затоплюють їх. Тому багато пам’яток простіше зруйнувати, аніж відновлювати, вважають зодчі.
Але питання в іншому — що замінить чудову давню архітектуру? Чи “впишеться” нова будівля стилістично в загальний силует древнього Києва? Споглядаючи панораму міста, складається враження, що цих питань ніхто свого часу перед забудовниками не порушував.

 

У черзі на виселення

Після зруйнування в ніч на 30 грудня 2010 року садиби архітектора Казанського (Сагайдачного, 1-б) громадськість столиці стала на захист інших історичних будівель. У Головному управлінні архітектури, містобудування та дизайну міського середовища запевняють — навмисно ніхто пам’яток столиці не знищує. Однак громадські організації віри не ймуть і оприлюднюють адреси будівель, що найближчим часом можуть перетворитися на руїни:

 

— Софіївська, 20, 21. (Навпроти дзвіниці Софійського собору).
— Будинок київського війта Киселевського (вулиця Сковороди, 1).
— Будинок (стиль модерн) на Великій Васильківській, 50.
— Садиба Олександра Мурашка (чотири будинки на вулиці Малій Житомирській, 1909 року).
— Будинок Ігоря Сікорського (Ярославів Вал, 15-б).
— Млин Бродського на Поштовій площі.
— Історичний будинок на вулиці Івана Мазепи, 11.
— Дві будівлі на Боричевому току.
— Два будинки на Петровській алеї.
— Садиба Андрія Меленського (вулиця Хорива, 13/11).

Цю інформацію виконувач обов’язків начальника Головного управління охорони культурної спадщини Сергій Новгородський не підтверджує, але називає адреси вже знищених об’єктів: “За останні 8 років у Києві було знесено 20 пам’яток культури за адресами: Верхній Вал, 68/41; Воровського, 17; Десятинна, 10; Курортна, 11; Хорива, 6 тощо”.

Сумно, що загальної концепції збереження стародавнього Києва в місті й досі немає. Проекти і плани, що на папері, мають суттєві розбіжності з оригіналом. Поки що триває полеміка навколо окремих будівель, а охорона пам’яток потребує комплексного підходу. Європейські країни зберігають свої цінні об’єкти в контексті середовища. Нашу ж столицю, здається, розбудовують за правилами “архітектурного каламбуру”: несумісність стилів, різкі контрасти, відсутність смаку. Такі необачні кроки поступово віддаляють Київ від туристичної мапи світу. А масштабними розважальними центрами вже нікого не здивувати.

 

довідка “Хрещатика”

 

Американський журнал National Geographic оприлюднив результати проведеного дослідження під назвою Places Rated. У ньому було визначено місця, де найкраще і найгірше збережена історична цінність. Відтак, позитивним лідером стала Австрія. А найбільше занедбані культурні пам’ятки у США. Україна у рейтингах журналу поки що не фігурує.