Восени 1935 року на вулицях столиці України з’явилася дивна машина, що рухалася завдяки електромотору, але, на відміну від трамвая, — не рейками. Першу тролейбусну лінію довжиною 3,5 км було відкрито вулицею Червоноармійською (тепер вул. Велика Васильківська) від площі Льва Толстого до заводу імені Домбаля (нині завод електротранспорту). Тоді ж на пустирі біля заводу було організовано тролейбусний парк.

Тролейбус в Києві з’явився другим у СРСР після Москви. Історики стверджують, що це могло статися ще раніше — 1914 року, коли англійська фірма запропонувала міському голові побудувати систему “безрейкової електричної дороги”, прокладання якої обходилось у п’ять разів дешевше за трамвайні шляхи. Та через війну запуск цієї новинки відклали. А коли на Заході тролейбус набув популярності, про цей вид транспорту згадали знову.

Перший тролейбус закурсував у Москві 1933 року. Кияни не стали чекати. На початку 1935-го завідувач конструкторського бюро трамвайного заводу з групою слюсарів і заступник начальника служби руху з досвідченими вагоноводами відбули у тривале відрядження до Москви для вивчення будови тролейбуса, його технічного обслуговування і техніки водіння. До Києва вони привезли потрібну документацію і почали виготовляти тролейбуси самотужки. Водночас поруч із заводом створювали тролейбусний парк, на вул. Червоноармійській монтували контактну мережу.

5 листопада того ж року на трасу завдовжки 3,5 км виїхали всі 5 виготовлених тролейбусів моделі ЛК-5. У повоєнні роки київські спеціалісти продовжили роботу над створенням тролейбусів власної марки. Розробили кілька видів тролейбусів: К-1, К-2, К-3, К-4, К-5, К-6, але в усіх містах їх навіть пасажири з любов’ю називали “кияночками”. Найкращими були моделі К-1, К-2, К-4, К-6, загалом випущено понад 1500 одиниць.

За свідченнями істориків, перші тролейбуси в Києві були неповороткими, взимку працювали без опалення. Зате вони могли вміщати лише 45 людей (35 сидячих і 10 стоячих), тому “зайців” не було. Вартість проїзду спочатку залежала від кількості зупинок, тож довгі маршрути обходилися пасажирам дорожче за проїзд у трамваї. Працівники деяких заводів мали проїзні — з фотографією і мокрою печаткою.

Новий вид міського транспорту впевнено здобував симпатії киян та мав значний попит. З року в рік розширювався тролейбусний парк, відкривалися нові маршрути. На кінець 1940-го їх було вже три: № 1 “Трамвайний завод — пл. ІІІ Інтернаціоналу” (нині Європейська площа), № 2 “Залізничний вокзал — пл. ІІІ Інтернаціоналу”, № 3 “Залізничний вокзал — трамвайний завод”. Протяжність тролейбусних ліній тоді становила 15,4 км, парк тролейбусів налічував 47 одиниць, за рік було перевезено 14,8 млн пасажирів, що становило 5 % усіх міських перевезень. 

Тролейбусу дадуть ще 25 кілометрів

Нині тролейбусні лінії простяглися на 493,1 км. У столиці функціонує 4 тролейбусних депо, підпорядковані КП “Київпастранс”, що обслуговують 37 маршрутів загальною довжиною 658,5 км. Діючий рухомий склад налічує 533 машини. Торік тролейбусами перевезено 190,7 млн пасажирів, що становить 14,5 % загальноміських перевезень усіма видами транспорту.

Тролейбусне господарство Києва — найбільше в Україні. Відповідно до чинного Генплану розвитку міста, за останніх 8 років побудовано 114,7 км нових тролейбусних ліній. Нині в Києві на кожні 100 км доріг міського і районного значення припадає 62 км тролейбусних ліній.

До Євро-2012 місто планує ще більше розширити мережу електротранспорту: прокласти майже 25 км тролейбусних ліній, зокрема вздовж вул. Васильківської, Трутенка, Маршала Якубовського, Комінтерну, Старонаводницької. Передбачено також відвести спеціальні смуги для комунального транспорту і запровадити односторонній рух на окремих магістралях. Невдовзі слід чекати й інших новацій: завершується впровадження автоматизованої системи диспетчерського керування, на черзі — автоматизація обліку перевезених пасажирів та оплати проїзду за допомогою соціальних карток. 

Тролейбус у фактах і цифрах

Перший тролейбус створено 1882 року в Німеччині (автор — інженер Вернер фон Сіменс, він назвав свій винахід від англійського слова trolley — контактний дріт з роликовим струмознімачем — і скорочення bus від лат. omnibus — карета для всіх). Цей тролейбус було запущено в місті Інстербурзі (нині Черняхівськ Калінінградської області).

Першу тролейбусну лінію відкрито в передмісті Берліна Галензе (Halensee) 29 квітня 1882 року. Контактні дроти були розташовані доволі близько, і від сильного вітру відбувалися короткі замикання.

Сьогодні у світі понад 400 міст мають тролейбусне сполучення.
Найбільше тролейбусів у Росії — 89 систем у 90 містах.
Найдовшим у світі є тролейбусний маршрут “Сімферополь — Ялта” (86 км).