НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М.ГРИШКА НАН України входить до природно-заповідного фонду України. Він є об’єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.


Сьогодні НБС ім.М.М.Гришка НАН України за різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, посідає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. До складу ботанічного саду входить 8 наукових відділів, унікальний колекційний фонд НБС налічує близько 11180 найменувань, що відносяться до 220 родин та 1347 родів.

У результаті багаторічної діяльності щодо інтродукції рослин у НБС створені унікальні рослинні комплекси “Ліси рівнинної частини України”, “Українські Карпати”, “Степи України”, “Крим”, “Кавказ”, “Середня Азія”, “Алтай та Західний Сибір”, “Далекий Схід”. На цих ділянках зроблена спроба не лише відтворити рослинність певної географічної зони, але за можливості й рельєф та окремі типові ландшафти. Справжньою окрасою ботанічного саду є його дендрарій. Колекція бузку, магнолій вже давно стали візитною карткою ботанічного саду.


Відчути прихід весни до центрального ботанічного саду якнайкраще можна у залі, де квітує азалія та камелія. Це перша зала, яка відкрилася у новому оранжерейному комплексі. На одному кущику може одночасно квітнути понад 500 квіток і так 2 місяці. Аромату майже немає, бо селекція була направлена на дуже гарну квітку, але з мінімальним ароматом, щоб не викликати алергію.

Квіти камелії потрапили до Європи у ХVIII столітті та одразу отримали назву корсажної квітки. Дами на балах прикрашали ними зачіски і вбрання. Коштувала квітка нарівні із вишуканими прикрасами. В Азії ця квітка вважається погребальною квіткою і висаджується на кладовищі.


Нова купольна оранжерея із великими тропічними рослини має відкритися навесні. Частину рослин вже висаджено.

Під куполом у штучному тропічному кліматі ростуть, зокрема, ананаси, лайми та мирти. Поруч з ними – різні види кактусів та агави.


Перлина відділу – колекція орхідей. Орхідних у світі 25 тис. видів. У Ботанічному саду представлено близько 650 видів. Взагалі, це рослини-космополіти. Вони ростуть майже по усьому світу, крім пустель та полюсів. Свого часу Європа навіть переживала „орхідну лихоманку”, а зараз ці квіти вважаються вишуканими та розкішними.



СИРЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК найменш відомий серед київських островів рослинності. Він розташований у лісовій зоні на правому березі Дніпра. За його унікальність парку надали заповідний статус – Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.


Основою сучасного Сирецького дендропарку став показовий парк декоративних культур при квітковому господарстві, закладений у кінці ХІХ століття власником господарства, німцем Мейєром. До цього часу збереглися екземпляри і декоративні ландшафтні групи з участю тиса далекосхідного посадки 1875 року, туї східної – 1895 року, ялин Енгельмана та колючих – 1900 року, і навіть клена гостролистного, дуба звичайного, липи дрібнолистої того ж періоду посадки. Із загальної території парку 6,5 га історична складає близько третини площі, тому з повним правом можна сказати, що цьому парку більше 125 років.

Основні праці з розширення території парку, формування ландшафтних композицій і архітектурно-художнього образу парку в цілому було проведено у 1950 – 1960 роки під керівництвом великого ентузіаста та відомого фахівця–дендролога Миколи Олександровича Птицина. За цей період було висаджено близько 500 видів, форм, сортів, культиваров дерев, чагарників і трав’янистих рослин.

Уже весною у теплицях Сирецького дендропарку висадять перші рослини, а згодом їх відкриють для відвідувачів. Усього в дендропарку працює 15 чоловік. При тому, що безпосередньо на території – 5.



БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. О.В.ФОМІНА – один з найстаріших ботанічних садів на Україні. Він був заснований 22 травня 1839 року. У ньому працювали такі видатні вчені як О.С. Рогович, І.Г. Борщов,І.Ф. Шмальгаузен.


Протягом двадцяти років з 1894 до 1914 року директором Ботанічного саду був Сергій Гаврилович Навашин. З його ім’ям пов’язані світові відкриття у галузі цитоембріології і, в першу чергу, – подвійне запліднення у покритонасінних рослин, що принесли всесвітню славу Київському університету та його Ботанічному саду.

З 1914-1935 рр. директором Ботанічного саду був О.В. Фомін. Він був тоді вже відомим ботаніком, мав досвід організації Тифліського ботанічного саду. З великою енергією він взявся за реконструкцію саду, поповнення його колекцій, особливо оранжерейних рослин, розширення і збагачення гербарію. У 1935 р., після смерті О.В. Фоміна, за видатний внесок у розвиток науки та титанічну організаторську діяльність сад було названо його ім’ям.

Працею декількох поколінь ботаників у Ботанічному саду зібрано унікальну колекцію рослин різного географічного походження, яка налічує близько 10 тисяч одиниць.

Ботанічний сад імені Фоміна розділений на дві частини: паркова і наукова. До паркової частини вхід вільний і відкритий цілодобово з боку станції метро “Університет” і від вул. Вєтрова.


Наукова частина закрита для вільного відвідування. Оглянути колекції рослин можна лише у супроводі екскурсовода. У холодні пори року екскурсії проводяться лише по оранжереях, у теплі – і по ділянках відкритого ґрунту.


БОТАНІЧНИЙ САД НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАГНОГО УНІВЕРСИТЕТУ створений 1989 року. Мета його діяльності – розширення учбової та наукової бази університету, вивчення, охорони та примноження рослинних багатств рідного краю, поповнення колекцій цінними видами, формами і сортами рослин з інших географічних районів країни та світу.


Сад розташований у південно-західній частині м. Києва на площі понад 53 га безпосередньо на території Голосіївського лісу. Значну частину його території займають дубово-грабові лісостани, які розміщені на різноманітних елементах хвилястого рельєфу та створюють одне з найбільш мальовничих місць зеленої зони міста.


Серед хвойних та листяних є досить рідкісні види з усіх куточків світу: гінкго дволопатеве, криптомерія японська, метасеквоя розсіченошишкова, ялина сербська, тсуга канадська, ліріодендрон тюльпановий, калопанакс семилопатевий, елеутерокок колючий, багрянник японський, церцис європейський, рододендрон понтійський, оксамит сахалінський, аристолохія маньчжурська, акебія п’ятірна, карія біла, культивари бука лісового, клен виноградолистий, гіркокаштан дрібноквітковий, каштан їстівний, жимолость їстівна та багато інших.