Ангели та демони Михайла Врубеля

Пам’яті мого дорогого вчителя
Елеонори Натанівни Рахліної.

З відвідинами Київської картинної галереї, Володимирського собору та Кирилівської церкви.

Він з’явився в нашому місті в квітні 1884 року. У повітрі вже щосили пахло навесні. Худий молодий блондин з тонкими рисами обличчя ступив на перон київського вокзалу, навіть не припускаючи, що робить перший крок у безсмертя.

Михайло Олександрович планував затриматись у Києві кілька місяців, але залишився на довгі п’ять років. Саме тут він створить картини, які назвуть потім вершиною творчості молодого Врубеля, тут зустріне жінку-Музу, Прекрасну Даму та просто – кохану. Так трепетно ​​і нерозділено улюблену … Художник малюватиме її 40 разів! І потім, будучи знехтуваним, заглушати біль душі болем тіла…

Містичний ореол завжди оточував особистість Врубеля. Взяти хоча б те, що він примудрявся, як то кажуть, служити двом богам – писати захоплюючі дух ікони та … своїх незвичайних демонів. І там, і там зумів піднятися на висоту надлюдської майстерності. Адже, коли дивишся на його демонів, серце стискається від співчуття і жалю, не від страху і огидні! Їхні обличчя прекрасні, ніжні та загадкові, як сновидіння… Врубелю вдалося зруйнувати стереотип сприйняття цього образу. І заплатити за свою зухвалість найвищу ціну.

А Київ назавжди залишився у його долі «містом-поемою із каштанів та золота, лип, каміння та квітів», адже саме тут великий художник знайшов стежку до самого себе.

Екскурсія закінчується у Кирилівській церкві. Там ви перебуватимете ще 40 хвилин (автобус на групу не чекає). До найближчої станції метро (Почайна) можна під’їхати громадським транспортом.