Досьє українського театру. Нова доба. Лесь Курбас: між світлом та тінню

Наші теплі посиденьки у Старицьких продовжуються! Третя і остання дія нашого циклу «Досьє українського театру» буде присвячена тому, хто перевернув театральний світ і тій, хто залишила нам найтонші спогади про добу змін.

🎭Лесь Курбас – геніальний українець, режисер-філософ, творець «Березолю» – українського модернового театру європейського зразка. Його актор – це «розумний арлекін», його метод – «образне перетворення», а його постановки – експериментальні й вражаючі. Він завжди був самим собою постійно і дивував глядачів новаторством та психологізмом. Навіть втративши все і будучи вʼязнем Соловецької вʼязниці особливого призначення, він продовжував ставити пʼєси до останнього подиху.

Ми будемо розмовляти про:
✔️реформатора, який нічого не реформував;
✔️кохання та «кулю в серці»;
✔️самовар та українську Леді Макбет;
✔️сім театрів, три фільма, а також «релігію та храм».

🎭Проте у нашій розмові буде ще один голос – не менш важливий. Ірина Стешенко – онука Михайла Старицького, була акторкою «Березолю», перекладачкою й інтелектуалкою. Вона знала Курбаса особисто, грала у його постановках і зберегла у спогадах унікальну атмосферу цього театру, його дух та ідеї. Ми дізнаємося, як виглядали будні «Березолю», яким був Курбас у роботі та поза сценою, як його новаторство впливало на людей поруч із ним.

Особливо цінно, що ми будемо говорити про це у домі, де пройшло дитинство пані Ірини, де збулися її мрії про створення музею, присвяченого її видатному дідусю.

Приєднуйтесь, щоб побачити тіні й світло театру нової доби, відчути силу творчості Курбаса та проникнути у спогади Ірини Стешенко.

🏠Меморіальний будинок Михайла Старицького (вул. Саксаганського, 93)