Київська гавань
Запрошуємо помилуватися чудовими придніпровськими пам’ятками – щойно відкритою пішохідною зоною на давній Поштовій площі та Рибальським мостом, що доживає останні місяці.
Гавань біля впадання у Дніпро Почайни – місце, де утворився Київ. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадував київський порт Самбатас, що по-кельтськи означало «збір кораблів». Варязькі завойовники організували тут збір данини з проїжджих купців і навколишніх племен. Велика та грізна княгиня Ольга зустрічала тут древлянських та візантійських послів. У 19 столітті тут причалювали перші дніпровські пароплави. На початку 20-го століття побудовано найбільшу в Європі річкову гавань. По сусідству було прокладено першу в Російській імперії трамвайну лінію і побудовано перші в Києві електростанції.
Прогуляємося від фунікулера, повз колону Магдебурзького права та Річкового вокзалу, по набережній до гавані. Помилуємося унікальними панорамами!
З книги-путівника “Супутник містом Києву” 1912 року:
На Подолі, у тій частині міського берега, де до Дніпра вливається нар. Почайна, утворюючи Оболонську затоку, розташована чудова Дніпровська набережна, пароплавні пристані та Київська Гавань Імператора Миколи ІІ, споруджена порівняно нещодавно (1897-1899 рр.).
Для влаштування гавані обмеліла Оболонська затока, за допомогою землечерпальних машин, була значно поглиблена і зроблена доступною для глибокосидних суден і пароплавів. Земля з дня затоки надійшла для влаштування незатоплюваної території біля міського берега. У безвиході гавані зведені пароплавні майстерні Київського округу шляхів сполучення.
У літній час, коли навігація в повному розпалі, прогулянка Подільською набережною становить значний інтерес. Перед очима мандрівника тут відкривається гарна картина: на річці вирує життя, там і тут жваво бігають і свистять великі і маленькі пароплави, снують катери і човни з публікою, що гуляє; берег на значному протязі завалений величезними лісовими складами, між ними пихкають, викидаючи білі струмені пари, млини та тартак, тут же лежать купи бочок з дьогтем, гори крейди, купи бутового каменю, штабелі цегли та інше; пристань захаращена безліччю суден і плотів, і сповнена пожвавлення, йде навантаження і розвантаження, що виробляється в ручну цілою армією вантажників, по-місцевому, “босою командою”.
