Києво-Печерська лавра
Відіграючи значну роль в об’єднанні східних земель як духовний, соціальний, культурний та просвітницький центр, Києво-Печерська лавра мала заслужену славу не лише на території Київської Русі, а й у Польщі, Вірменії, Візантії, Болгарії та інших країнах…
Протягом екскурсії ми побачимо:
- територію Києво-Печерської лаври
- Успенський собор у Києво-Печерській лаврі
- Ближні і Дальні печери
- Велику лаврську дзвіницю
Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.
Вимірювання показали, що довжина Ближніх – більше 350 м, Дальніх – близько 500. Катакомби вириті на глибині від 5 до 15 м від поверхні в шарі пористого пісковика. Яка загальна довжина печер Києво-Печерської лаври, не може сказати ніхто. Деякі відомі історики стверджували, що вони тягнуться від Києво-Печерської лаври до Чернігова, а інші вважали, що до Почаївської.
І Ближні та Дальні печери мають по три підземних церкви. До речі, вільний вхід відкритий не в усі з них. Всього в Лаврських печерах міститься 118 мощей і 32 «мироточиві глави», хоча це не всі поховання в печерах. При археологічних розкопках було знайдено декілька масових поховань. Написи на стіні повідомляють, що тут поховані жертви Батиєва погрому Києва в 1240 році.
На території Лаври поховано багато видатних осіб: монахи Антоній, Авраамій, Агапій, Еразм та Феодосій Печерські, князі Олелько Володимирович, Скиргайло Ольгердович, митрополит Петро Могила, друкар Беринда Памво, біля трапезної — генеральний суддя українського війська Кочубей Василь і полтавський полковник Іван Іскра.
