Першими читачами «Києва на воді» стали члени земляцтва «Труханів острів», які щороку 27 вересня приходять на острів, щоб вклонитися своїм колишнім домівкам, своєму селищу, знищеному того дня у 1943-му. Цього року вони зібралися на 65-ту роковину трагічних подій, коли німецькі окупанти, відступаючи з Києва під натиском Червоної Армії, спалили і знищили усе на Трухановому острові. І Віталій Ковалинський зробив те, що обіцяв труханівцям на зібранні у 2007 році: написав і видав книгу про історію нашого міста на воді.    Стольний град Київ починався на правому березі Дніпра-Славутича. З часом володіння міста поширилися не тільки вверх і вниз по правобережному суходолу, але й перейшли через річку – на Труханів острів.

Потім на лівому березі, який тоді  належав Чернігівській губернії, з’явилися слобідки – Микільська, Кухмістерська, Передмостова. Перша була пов’язана з Києво-Микільським монастирем, друга – зі спорудженням Старої Печерської фортеці, третя слобідка виникла, коли почали будувати Ланцюговий міст через Дніпро. Цей перший капітальний міст був зведений у 1853 році за проектом англійця Чарльза Віньйоля і надовго став однією з архітектурних прикрас Києва.

Невдовзі після того, у 1870-му, береги Дніпра з’єдналися нижче Видубичів першим залізничним мостом, побудованим російським військовим інженером Амандом Струве. Через 47 років, напередодні лютневої революції 1917-го, на Подолі проліг другий залізничний, який тепер зветься Петрівським.

Ланцюговий міст продовжився Русанівським. На місці давнього Наводницького перевозу побудували спочатку перший однойменний міст, поки що дерев’яний, а потім на його місті спорудили другий, суцільнозварний, який у листопаді 1953 року назвали мостом імені Є. О. Патона.

Пішохідний міст перекинувся на Труханів острів, міст Метро пройшов колишньою трасою Ланцюгового. З’явилися мости Північний, Південний, Московський, Рибальський. Нині будується Подільсько-Воскресенський мостовий перехід.

Багато місця в книзі «Київ на воді» відведено Трухановому острову та його першим поселенцям. Це – розповіді про колишнього човняра-перевізника Адама Гінтовта, який став засновником першого на острові ресторану і популярного розважального закладу «Ерміта», про Товариство пароплавства по Дніпру та його керівника Давида Марголіна, який власним коштом побудував на острові церкву св. Єлизавети та парафіяльне училище, про Дніпровську біологічну станцію та Київський яхт-клуб, про великі повені 1907-го та 1931 років, про долі окремих труханівських родин тощо.

 

Київ, ланцюговий міст

 

Значний інтерес становить розповідь про спорудження церкви св. Іоанна Рильського на Передмостовій Слобідці та про Миколаївську церкву на Микільській Слобідці, яка знаходилася на Броварському шосе неподалік теперішньої станції метро «Лівобережна».  Саме у ній 25 квітня 1910 р. вінчалися поети Микола Гумільов та Анна Ахматова, і були присутніми лише четверо їхніх свідків. Розповідаючи про цю подію, автор навів низку цікавих фактів, які досі не були відомі навіть дослідникам творчості поетів.  
На правому березі Дніпра святий рівноапостольний князь Володимир хрестив киян, і на його берегах зростав Київ. Місто боронили і відвойовували, тут працювали і відпочивали, ходили під вітрилами і на веслах, сиділи з вудками і ставили сітки, зустрічали зорі і кохалися. 

Для кожного Київ – свій, особливий, а для усіх разом він – один, вічний святий Київ. Так було, так є і так буде завжди, – певен автор книги Віталій Ковалинський.      

Придбати книгу в Магазинчику