У 1843-1844 р. за проектом Вікентія Беретті башту рефрактора було встановлено на даху основної будівлі обсерваторії. Але під час будівництва були допущені відхилення від проекту, і тому через 10 років будівля значно постраждала від сирості внаслідок несправності покрівлі. Тому було вирішено побудувати нову башту на землі поблизу південної межі ділянки обсерваторії. 


Восени 1859 рухома частина башти була особисто замовлена попечителем Київського учбового округу Н.І. Пироговим в Пулково (Петербург) за 5000 рублів.


У липні 1860 р. Олександром Беретті було споруджено кам’яні стіни павільйону для рефрактора. 


В грудні 1860 р. рухому башту встановили механіки з Пулкова.


Мікрометр і деякі механічні частини було відремонтовано пулковським механіком Брауером 1861-1862 рр.


Наприкінці 1862 р. рефрактор було остаточно встановлено і відлагоджено тодішнім директором Астрономічної обсерваторії А.П. Шидловским.


У 1890 році фірмі Репсольда (Гамбург) було замовлено новий рефрактор, у 1892 р. його встановили в старій башті. На відміну від попереднього, інструмент було забезпечено двома об’єктивами: для візуальних спостережень слугував об’єктив Мерца з старого рефрактора Фраунгофера, для фотографічних спостережень – об’єктив Штейнгеля. Рефрактор також було укомплектовано мікрометрами та спектроскопом.  


1900 р. директором АО М.Ф. Хандриковим встановлена нова обертальна частина башти, виготовлена на київському машинобудівному заводі інженера-технолога Термена. 


У 1948 р. проф. С.К.Всехсвятський встановив фотографічний об’єктив, виготовлений в Державному оптичному інституті в Ленінграді.


1987 р. замінено обертальну частину башти (виготовлена в майстерні Спеціальної Астрофізичної Обсерваторії АН СРСР, Зеленчук, та встановлена майстрами звідти).


2003 р. для спостережень швидкоплинних явищ інструмент обладнано ПЗЗ-камерою.


Астрограф використовується для візуальних і фотографічних спостережень комет, планет, малих тіл і Місяця.


Труба металева, складається з 3-х окремих секцій, з’єднаних між собою болтами. Об’єктивна секція одним кінцем кріпиться до середньої, а на другому кінці змонтовано два об’єктива: фотографічний і візуальний. До торця цієї секції зі сторони об’єктивів закріплено таукаппе візуальної і фотографічної труб. На таукаппе фотографічного об’єктива змонтовано зовнішній затвор (дві матерчаті шторки). Середня секція має потовщені стінки та ребра жорсткості. Ця секція скріплена з віссю схилень.


Окулярна секція закінчується окулярною трубкою та касетною частиною, на якій змонтовано внутрішній затвор (шторка, яка обертається навколо однієї своєї сторони вручну). На окулярній секції змонтовані зажимні і мікрометричні гвинти по прямому сходженню і схиленню, мікроскоп для відліків круга схилень і шукач.


Окуляри шукача і мікроскопа, ручки гвинтів винесено до спостерігача.


Паралактична головка має масивний металевий корпус. В ньому змонтовані підшипники часової вісі. До нижнього кінця вісі прикріплено часовий круг ( D=27 см)


Круг схилення (D=300 см) розділено на 360 поділок.


Для кутових вимірів використовується окулярний мікрометр і позиційний круг.