У ХІХст. ця місцевість відома була під назвою “Васильчикова дача”, назва якої пов’язана з ім’ям київського генерал-губернатора Іларіона Васильчикова (1805-1862). Нове життя “Васильчикової дачі” почалося в 1930-ті роки. Парк поряд із фонтанами річки Сирець був оточений глухим парканом і перетворений на спецдачу вищого партійного керівництва Києва. Місцевість змінювала свої неофіційні назви у міру зміни власників: дача Любченка, дача Кагановича, дача Хрущова, дача Коротченка. Саме в ті роки на одному з пагорбів у глибині парку було збудовано похмурий сірий двоповерховий особняк з ґанком та терасами. Спецдача проіснувала до 1962 р., її територію було передано місту, а сам парк перейменували на “Парк XXII з’їзду КПРС” та відкрили для відвідування. У 1972 році парк отримав статус пам’ятника садово-паркового мистецтва та був перейменований на “Парк Нивки”. Останнім високопоставленим мешканцем спецдачі був Д.С. Коротченку, пам’ятник йому встановлено на вході до парку. Потім будинок кілька разів змінював своє призначення, приходив у запустіння, поки на початку 90-х не було продано приватним особам. Ті почали ремонт, відлагодивши сусідній туалет і почавши зводити прибудову, але вони так і не здійснили свої плани.