Києво-Печерська Лавра – одна з найдавніших святинь Київської Русі, що виникла, у XI столітті, як печерна обитель ченців Антонія та Феодосія. Вже в ХII столітті монастир, що розрісся, почали називати «Лавра» — як найбільший, що підпорядковується безпосередньо візантійському патріарху. До наших днів збереглися храми XII – XIII, і пізніші XVII-XVIII століть. Це і надбрамна Святотроїцька церква (1107 р.) – єдина надбрамна церква Київської Русі, що дійшла до нас, і пам’ятник «українського» бароко – церква Всіх святих (1698 р.), що залишилася практично без змін зовнішнього вигляду, і найвища сакральна споруда України – Лаврська дзвіниця (1745 р.), та багато інших. Частина церков – знаходяться в лаврських печерах, там же спочивають нетлінні мощі понад сотню святих. Серед яких: святий Феодосій, цілитель Агафіт, Нестор Літописець та билинний герой Ілля Муромець.