Голова Фонду польської культури Рафал Скомпський розповів, що цю фундацію ще 1987 року заснували знані польські інтелігенти, аби сприяти розвиткові польської культури та пропагувати її здобутки у світі, водночас підтримуючи міжнародний діалог. А вже наступного року була встановлена щорічна нагорода за поширення у світі польської книжки і популяризацію польської культури.

«Для нашого колективу така нагорода — це дуже приємна подія, — каже директор видавництва «Критика» Георгій Грабович — Отже, нас бачать і цінують». Пан Грабович нагадав про важливу роль паризького часопису «Культура», що став зразком для його видавництва. Базуючись на еміграції, не маючи прямого контакту навіть з власною країною, Польщею, часопис мав місію оновлення Європи. Складовою частиною цього було налагодження дружніх, творчих зв’язків зі своїми сусідами, передусім українцями, німцями, росіянами, внутрішніми сусідами — євреями; переосмислення своєї ролі й навіть своєї національної ідентичності, польськості. «У 1959 році «Культура» видала фундаментальну працю Юрія Лавріненка «Розстріляне відродження», де осмислювалося те, що сталося з українською інтелектуальною і творчою думкою за роки сталінізму. Це був символічний жест польського часопису: об’єднання, відновлення і перспективи, — розповів директор «Критики». — Коли ми з колегами створили «Критику», то зрозуміли, що це зобов’язує нас. Відомо, що для незалежної України Польща слугувала своєрідним прикладом дружби і підтримки. Це відчувалося і в 1990-ті, і в час Помаранчевої революції, і нині».

Директор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг похвалився свіжим номером альманаха, присвяченого редактору часопису «Культура» світлої пам’яті Єжи Гедройцю. «Ми поставили собі завдання знайомити наших читачів iз сучасною гуманітарною літературою в Європі, — розповів пан Фінберг. — У нас багато перекладів iз французької, німецької, англійської, а також із польської. Думаю, що всі ми пройшли від перебудови, незалежності певний шлях, відновлюючи наукові школи, культуру роботи з текстами і видання». Видавництво підготувало своїм шанувальникам ще один сюрприз — ілюстровану мапу «Польські адреси Києва», з якої можна дізнатися, де в «дореволюційній» українській столиці були польські товариства, бібліотеки, редакції газет і які постаті були їхньою окрасою.

Замовити в Магазинчику