Від батька до сина передавалися секрети рицарсько-монастирского пива. Слава його зростала, і згодом, йому стало тісно в межах Германії і тоді броварі звернули свій погляд на схід, де на той час досить потужно розвивалася Російська імперія. Один з останніх нащадків династії пивоварів Генріх Карл Шульц, зібрав необхідний капітал і поїхав в дервній центр тодішньої Малоросії Київ, де й заснував броварні, що у 1886 році об’єдналися у пивзавод Карла Шульца. Згодом, за радянських часів цей завод був відомий як Київский пивзавод N 1. Поціновувачі пива в ті часи говорили: «Перший завжди перший». Його любили не лише рядові громадяни, алей високі партійні чиновники, які вимагали забезпечити постачання пива для Політбюро ЦК КПСС та Уряду в Москві.
Декілька років Київский пивзавод 1 здійснював випуск пива марки «Шульц» декількох видів.
***
Під час реконструкції Московської площі пивзавод N 1 планують перенести на вул. Червонопрапорну, а на його місці побудувати торгівельно-офісний центр.
Про це на колегії КМДА 7 липня 2006 року повідомив головний архітектор столиці Василь Присяжнюк
«Дирекціяя пивзаводу № 1 ініціює питання о реструктуризації цього підприємства і можливості виносу виробництва на вул. Червонопрапорну до заводу « Славутич». Таким чинм на цій території можна побудувати сучані офісно-торгівельний та готельний комплекси, які прикрасять траму і почнуть формувати новий ансамбль забудови всієї Московської площі. », — сказав Присяжнюк.
Київский пивзавод №1 перейшов «під крило» «Сармата» в березні 2000 р., коли підприємство було визнано банкрутом і воно увійшло в стадію санації. На той час донецькі пивовари були впевнені що піднімуть «лежаче» підприємство. Зокрема, в 2002 році пизавод активно готувався до повномаштабної реконструкції, і як наслідок — повинні були зільшитися проектні потужності підприємства.
Однак, пізніше зам. директора ЗАТ «Сармат» Наірі Арустамян заявив, що компанія не готова вкладати кошти в пивзавод через те, що він розташований на місцевості з досить важким рельєфом. Це призвело б до надмірних затрат. Це підтвердив і директор підприємства. За його словами різниця між в’їзними воротами і крайньою будівлею складає 11 метрів.
Один знакомый мне рассказывал,что его дедушка работал на этом заводе еще во время Великой отечественной.Немцы,когда в Киев пришли,то на заводе выпуск пива продолжался.Причем,если не ошибаюсь,завод отдали наследнику того немецкого основателя.Каждую бутылку тогда вручную закрывали обычной пробкой,крышечек еще не было.Работникам немцы разрешали взять раз в неделю по бутылке пива бесплатно.
пиво там - вода.
а точка, зображена на світлині - збіговисько бомжів...
дозвольте спитати адресу.
я вже років з 14 не бачив пива 1го заводу.
впритик до Деміївського базару.
Пиво погане - не сперечаюся. Доречі, виною в тому таки вода.
Але коли виник цей завод, поки не знайшлась інфа.
Про бомжів не дивуюся - район там "веселий".
Доречі до 1986 року Перший був головним і директор Першого був директором Киїпивпрому дойго складу входили №1,№2,№3 та Фастівський пивзавод
Це пиво пили в ЦК та в Верховній Раді в 70-80 роках,це по перше,воно було живого бродіння і термін зберігання був дуже коротким,поки не збудували №3,де почали чехи варити пиво по своїй технології з пастерізацією і він не витримав конкуренцію тим паче керівники Укрпивпрому були дуже зацікавлені в його закритті,я це знаю з перших рук,знаю як знімали останнього радянського директора і як нові горе керівники довели його до банкрутства.Подякуємо кияни Слободяну який знищив цей Пивзавод,а потім і Пивзавод на Подолі