Будинок за номером 4Б, що на вулиці Грушевського в Києві, важко помітити, прогулюючись центром столиці. Захований між гігантами радянської архітектури, цей невеличкий дім на кілька поверхів часів ХІХ століття так би і зник з карти міста невідомим, забравши разом із собою досі не досліджені історії та легенди. Адже ще нещодавно його планували знести, бо неподалік мали розпочати будівництво 160-метрового скляного готелю.

«Ми з друзями подумали, що цей будинок треба врятувати. І єдина для того можливість – зробити це силами мистецтва, оскільки від громадських протестів українське суспільство вже трошки втомилося», — розповідає учасниця молодіжної громадської організації «Мистецька платформа» Тася Живкова.

Рятівне мистецтво

Упродовж минулого літа вона разом із іншими представниками ініціативної молоді проводили в будинку щотижневі культурні вечори – літературні читання, концерти, виставки та кіноперегляди, до яких долучилися українські митці — Дмитро Лазуткін, Артем Полєжака, Олександр Ірванець та інші.

Наразі будинок перебуває у «сірій зоні», каже Живкова. Її організація за допомогою ентузіастів-юристів намагається відсудити будинок у забудовника, аби остаточно перетворити його на центр сучасного мистецтва.

«Наразі ми хочемо, аби тут була музична студія, простір для галереї, резиденції для художників і також простір для презентацій – кіно- і театральний зал. Цей будинок оформлений природнім схилом, що створює амфітеатр. Ми плануємо, що всі дерева в ньому будуть збережені, і в підніжжі буде створена сцена», — ділиться планами Живкова.

Імпровізована театральна сцена у дворі будинкуІмпровізована театральна сцена у дворі будинку

Німецький досвід для Києва

Здійснити архітектурне перевтілення активістам ”Мистецької платформи” має допомогти обмін досвідом з архітекторами з Німеччини, який планується  організувати в рамках програми німецького культурного центру «Ґете-Інститут» для менеджерів культури.

Активістка переконана: німецькі архітектори мають достатньо досвіду, яким можуть поділитися. «Я знаю, що після об’єднання Німеччини Берлін отримав нове обличчя. Східний Берлін, який стояв майже весь у напівзруйнованому стані, став зараз дуже стильним і престижним» — каже Живкова.

Розробити архітектурний план нового мистецького центру в організації вирішили, не чекаючи остаточного рішення Феміди. Окрім німців, розробляти концепцію перевтілення будинку, за словами Живкової, мають і українські фахівці, зокрема архітектурне бюро «Зотов і Ко» та молоді архітектори.

Місто має бути зацікавленим

Не втрачають надії у «Мистецькій платформі» і на допомогу міської влади. Найближчим часом Живкова та інші активісти мають намір передати голові міської адміністрації Олександру Попову свої плани розбудови території і запропонувати місту передати будинок за символічну плату в оренду організації. Вона переконана: «…саме Попову має бути зрозумілим і вигідним культурний розвиток міста, зважаючи на наближення «Євро-2012».

Поруч із нагальними справами активісти сподіваються також більше дізнатися про історію будинку, яким вони опікуються. Наразі відома лише одна легенда — про те, що у ньому колись жила графиня, яка виходила на балкон подивитися на лебедів у ставку неподалік, де сьогодні стоїть трансформаторна будка.