72 – річна Наталія Петрівна продає дитячий одяг, вишиті рушники, старий діафільм – проектор, пакет плівок до нього. Діти зносять їй непотріб, а в неї руки не піднімаються викидати. І так уже 5 років. Не торгує лише коли холодно. Каже, найбільше за день 160 грн., а середній виторг – 50-70 грн.



—   Коли чоловікові видаляли катаракту на оці, продавала його фотокопії картин Шишкіна, Брюлова, Айвазовського. Сьогодні вже пішла «Березова роща» за 40 гривень. Переписана маслом така коштує  півтори тищі.


Ліворуч, майже на трамвайній колії, сидить 71-річний Геннадій Миколайович Семенченко. До пенсії він будував літаки, а тепер пише книжки. Видав уже дев’ять і прийшов заробляти на наступну. Перед ним на землі – старі видання Олеся Гончара, Якуба Колоса, канцелярські дрібнички.    



—          Роботи немає, пенсія не дуже велика, а видаватися треба  минулого місяця вийшла моя поетична збірка «На стороне любв». 6 тисяч гривень за 300 примірників заплатив. Здебільшого дарю друзям. Може, наступного разу й сюди винесу.


Якась  жінка тягне свого чоловіка від розкладки Семенченка, і той не встигає продати циркуль за 50 коп. Кожні 20 хв. Сигналом крізь натовп продавців і покупців дорогу собі прокладає трамвай.  



55 – річний Сергій працював технічним редактором у видавництві «Либідь». Коли зарплата впала до 30 $, пішов торгувати антикваріатом. Його товар розкладений на столі поряд із зупинкою. За патефон початку ХХ століття просить 1, 5 тис. грн. Якби був у робочому стані, коштував би більше.



Посуд, платівки, дореволюційні видання Мольєра французькою, підручники з фізики й математики німецькою продає 60 – річна Марія Вебер:


—      Це з бібліотеки свекра. Він був директором гімназії в Ніжині, викладав  математику й латину. Як не продам – занесу в якийсь ліцей, де німецьку вивчать. Марія Вебер – німкеня. Коли декілька років тому від інфаркту помер її чолові, повернулась в Україну й живе в племінниці. Приходить торгувати, щоб не стояти біля плити.



—     От усі кажуть: Германія, Германія! Можна й нічого не робити й жити на соціалці. Але хіба  то життя?


Після  13.00  торгівля поволі стихає. Марія Вебер заробила 30 грн.




  1. Найвигідніші місця для торгівлі – на кінцевій зупинці трамваїв на вул. Скляренка.

  2. Пенсіонери, що живуть поряд із Куренівським ринком, виносять на продаж одяг із шаф і комірчин.

  3. На блошиному ринку постійно багато бездомних собак.

  4. Пристойну шкіряну куртку можна знайти за 30 грн.

  5. Аудіо-касети зі старими хітами продають за 2 грн.

  6. Чайник від сервізу без кришки, тому його віддають удвічі дешевше, ніш якби її мав.

  7. На розкладці поряд лежать нові пили для «болгарок», старі книжки, ношене взуття і швейна  машинка.