Учора на території Києво-Печерської лаври рятували ще одного свідка історії столиці. Спеціалісти Київського еколого-культурного центру лікували там 800-річну липу, яку за легендою посадив сам Феодосій Печерський. Благословення на порятунок дерева дав нинішній настоятель монастиря архієпископ Павло. Аби все пройшло добре, а головне результативно, до початку лікування біля “пацієнта” відспівали молебень.

Директор еколого-культурного центру Володимир Корейко каже, що липа, попри свій вік, добре збереглася. “Вона не хвора, болячок немає. Лише два дупла настовбурч, які ми й залікуємо”,— пояснив пан Корейко. Якби цього не зробили, згодом дерево могло б упасти або ж його просто спиляли б, визнавши аварійним. З такої причини було зрізано 300-річну липу поряд.

Щоб залікувати два дупла, їх спочатку очистили, обробили спеціальним розчином, а далі заліпили сумішшю гіпсу, глини, попелу та церезиту. Такої “маси” використали приблизно 15 кілограмів. Володимир Корейко каже, що тепер липа зеленітиме ще років 400. Максимальний вік європейських лип — 1500 років. Лікування дерева здійснювали за кошт спонсорів.

До слова, це не перша “операція” дереву. Років 60 тому у ньому вже заліпили досить велике дупло. За легендою, у ХІV сторіччі в ньому мешкав чернець. Так це чи ні, а тепер липу зарахують до природних пам’яток місцевого значення. На останній сесії Київради такий статус уже було надано 12 деревам, тому будь-яке їхнє пошкодження не минеться безкарно. Під захистом опинилося 3 дуби, 4 черешні, 1 платан, 2 ясені та 2 тополі. Володимир Корейко каже, що незабаром до них додадуть нові екземпляри — найстаріший у Києві тисячолітній дуб, шовковицю Тараса Шевченка, каштан Петра Могили та інші. Загалом список “деревопам’яток” налічує 28 позицій.

 

Чи посадили ви дерево?

 

Андрій БЛАГУН, учасник гурту “Тартак”:
— Дерева садив, так, а сад ще ні. Хочу посадити його найближчим часом неподалік від Києва, кілометрів п’ять, однак не знаю, наскільки вдасться. Я б хотів, щоб у ньому обов’язково росли берези (обожнюю березовий сік!), фруктові дерева, які так квітнуть і пахнуть навесні, і кілька сосен… Дерева — це життя, саджайте їх!

Тарас ПРОХАСЬКО, письменник:
— Я в своєму житті посадив дуже багато дерев. Коли був підлітком і навчався у школі, влітку наймався на напівлегальну роботу в лісництво на планове саджання дерев. Це було після 8-го класу. Багато дерев посадив і у власному саду, зокрема яблунь. Із найпрекрасніших речей розповім історію, коли мої діти були долучені до висадження дерев. На городі, у нашій гірській хатині, ми разом висадили 10 чи 20 ялинок. Це було шоком для сусідів, казали, мовляв, наш город — це лісовий розсадник, і критично ставилися до нашої ідеї. Майже всі ялинки прийнялися, і через 5 років, коли вони підросли, ми пересадили їх у різних місцях по периметру. Таким чином діти теж долучилися до саджання дерев, і в цьому плані я за них спокійний.

Наталя БУЧИНСЬКА, народна артистка України:
— У мене в найближчих планах — посадити сад. Ми вже посадили кілька дерев і нині ще плануємо. Власне, цим тепер і займаємося на дачі — впорядковуємо ландшафт. З Тернопільщини я хочу перевезти калину, яку посадив дідусь на моє день народження, і грушку, яку було посаджено для моєї донечки Катеринки. Також посадимо берізки у місцях відпочинку, які я дуже люблю. А особливо люблю, коли берізки біля віконечка…