Цивілізована Європа нині з благоговінням і великою шаною ставиться до прадавніх дерев. Багато тисячолітніх дубів, олив, ялівців мають власні імена, про них знімають фільми та виділяють із бюджету кошти на лікування та утримання. Зокрема, один з тисячолітніх дубів Великобританії — дуб Мейджора — вже понад 150 років має персонального охоронця, а віднедавна ще й власний інформаційний центр. В Україні про таке ставлення до братів наших крислатих можна лише мріяти. Проте і в нас почали складати реєстри старовинних дерев, аби привернути увагу громадськості до збереження зеленого багатства.

“Треба зазначити, що за останніх кілька років у столиці зроблено доволі багато для збереження унікальних дерев,— розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.— Якщо, приміром, у Криму, де найбільша в Україні кількість багатовікових і тисячолітніх дерев, але офіційно лише три мають заповідний статус, то в Києві його присвоєно понад 150 рослинам. До слова, у столиці ростуть найстаріші з виявлених в країні клен (понад 150 років, росте в Центральному ботсаду), каштан (за легендами, його посадив іще митрополит Петро Могила), шовковиця (більш як п’ять століть), черешня (понад 120 років, росте на території Київського зоопарку) і більш як столітній бузок (обхват стовбура 1 м 40 см). Активістам нашого центру вдалося привернути увагу міської влади до проблеми збереження зелених патріархів. Наші фахівці полікували торік найдавніший у столиці дуб Грюнвальда (800-900 років), що росте на головній алеї пансіонату “Жовтень” у Голосіївському районі”.

Загалом в Україні виявлено понад 500 прадавніх дерев, із них 82 — тисячолітні, а два, за оцінками екологів, мають вік понад дві тисячі років. Зокрема, це олива в Нікітському ботанічному саду та ялівець на мисі Сарич у Криму. Кримський півострів унікальний край, де, за прогнозами екологів, можна ще віднайти інші реліктові дерева. Проблема лише в тому, що значна частина Південного узбережжя у приватній власності, куди немає “ходу”. Як, до слова, і в заказник “Межигір’я”, туди екологам закрито доступ уже понад 70 років, а саме там мали б зберегтися так звані дуби Володимира — залишки вікових лісів часів Київської Русі.