Малюнок


Вірі Качмарській


Чаша багряна Твоєму крилу


На Ярославім жовтім Валу


Чаша багряна як осінь на схилах


Як позолота на зімкнених крилах


Як на вікні троянди в пишноті


Срібний Твій хрест


А решта все  — потім  


З книги «Смаковий сад» (1998)


 


Маленька забута Гора


Ліні Попович


Ми проминемо цей узвіз,


звернемо на Гончарку,


і сніг замерзне коло сліз,


як поминальна чарка.


 


Сховайся в хаосі дерев,


де урвища, як звірі,


Синиця на кущі замре,


і  їй присниться ірій,


Тут мертвий спокій, як завжди.


І княжий сніг іскриться.


Але ти не приходь сюди.


Німує Щекавиця.


І глухо падає стіна


Трави сухої, глини…


І тоск-но час над на-ми ли-не,


Й лишається одна вина.


 


Та доторкнешся до кори


Лицем біблійним, золотавим.


Усе тут заклякне. Вітри


тобі волосся посплітали.


Й осіннє золоте шиття


Десь застигає на камінні.


І тільки постать у промінні,


як Мати Божа із дитям.


З книги «Смаковий сад» (1998)