Сьогодні, незважаючи на кризу та політичний безлад, ми продовжуємо повертати до нашої історії імена Великих Українців, які присвятили своє яскраве життя Батьківщині. Саме до таких людей належить Олег Ольжич (Кандиба) — вчений, поет, політичний діяч.
Його постать по праву вважається символом цілого покоління української молоді, яке вийшло на арену життя у 20–30-х роках ХХ століття і щиро та беззастережно присвятило себе українській ідеї та боротьбі за відновлення незалежної української держави. Його творчий шлях, кожна година, хвилина та секунда життя й діяльності були спрямовані на служіння своєму народові — служіння віддане та свідоме, без огляду на власні інтереси, можливу кар’єру та цілком реальні небезпеки.
Науковці у Європі та США знали археолога — доктора Кандибу. Інші захоплювалися поезіями Олега Ольжича, а товариші по боротьбі за вільну Україну зверталися до нього по-іншому — «Ідеаліст», «Доктор».
У 23 роки захистив докторську дисертацію. Він — учасник міжнародних експедицій, автор півсотні друкованих праць, популяризатор археологічних відкриттів, в тому числі — в Україні. У 1938 році він бере участь у заснуванні Українського наукового інституту у США і формує перший збірник його наукових праць, видання якого організовує у Празі в 1939 р. Цей рік став останнім для Ольжича-археолога. Почалася Друга світова війна — життя вимагало стати політиком і солдатом.
У повному обсязі результати його наукових досліджень, які і досі актуальні для науки та привертають увагу сучасних науковців, було видано лише у 2007 році. Відтак лише нині виникла можливість оглянути його спадщину та спробувати оцінити з точки зору сучасної науки.
Добавить комментарий