1. Прогуливающийся. В основном мамы с колясками и бабушки с внуками, дальшем чем на 15 метров в лес не заходят.
2. Отдыхающий. Занимает полосу глубиной до полукилометра и представляет собой алкогольствующие группки народу, сидящие среди отбросов и бутылок, оставленных их предшественниками.
3. Эстецтвующий. От предыдущих отличается тем что забирается в лес подальше в поисках еще не загаженного места.
4. Романтыческий. Забираются в лес черте-куда и черте-зачем. Инада даже водку и презервативы взять забывают, одним словом — романтики.
За лесным кладбищем есть пруд-охладитель «озеро Лесное» с одной стороны которого стоит ТЭЦ, а сдругой дремучий сосновый лес с обрывами и упавшими в воду деревьями и если не смотреть на другую сторону то можно дажен представить себя в какой-нить тайге:)
А если зайти совсем далеко то можно наткунться на деревянную крепость, которую построил для тренировок один из клубов ролевых игр, и с верхушки сосны-башни увидеть как над городом садиться солнце…
на этом озере погиб http://bonyk.livejournal.com/profile" rel="dofollow" target="_blank">http://bonyk.livejournal.com/profile" target="_self" class="i-ljuser-profile" >http://l-stat.livejournal.net/img/userinfo.gif?v=17080?v=115.1" />http://bonyk.livejournal.com/" class="i-ljuser-username" target="_self" >bonyk .. убило током от ЛЭПа через удочку в туман...
А щё в нашем лесу стояли вышки-"глушилки", Радио "Свобода" в 80-х глушили. Год назад ещё три таких стояло, сейчас - две разобрали, одна осталась. Пару месяцев назад на неё даже можно было залезть, - разумеется, если суметь преодолеть первые десять метров, на которых лестницу выломали 🙂 А так - можно было, да. 120 метров, кажется, одна, и по сотке - две другие.
Хорошее у нас место 🙂
Ух ты! А хде она?
120 метров врядли - стандарт это 30, но все равно прикольно.
Ты там была7
Мне говорили про 120. Была. Снизу посмотрела. ПОпыталась залезть - не вышло (у той, около которой мы были, нижних ступеней не было уже тогда, - деревяшки стояли, по ним без хоть какой-то снаряги, хотя бы перчаток, забраться сложно). Да и темнело уже... 30 метров - точно вряд ли 🙂 они повыше будут.
Ходили в ту местность позавчера, в воскресенье. Одна вышка ещё стоит, точно, - правда, мы близко не подходили, издали посмотрели и сфоткали. Если хочешь, попробую завтра-послезавтра фотку выложить.
Эту вышку издали видно с одной точки - выезд с Лесной на Броварскую трассу, там мостик есть (внизу на одной из опор ещё написано "лечу спид" :). Так вот, со середины этого мостика, если смотреть вперёд-налево от трассы, видна верхушка этой вышки. Как добраться: выходишь на трассу, идёшь с километр от этого мостика, не доходя до девятиэтажек поворачиваешь налево и по тропинке, оставляя слева кладбище - вперёд, в лес. Через где-то километр справа будет большая такая поляна, там ещё ворота футбольные стоят, навес какой-то. Вот оттуда нужно взять чуть правее и наискосок от первоначального маршрута движения. Там уже можно визуально, на саму вышку ориентироваться 🙂
Пасибу за информацию!:))
Буду крайне благодарен за фотки.
4
БИКОВНЯ
Наступна трамвайна зупинка знаходилася біля хутора Биковня. Кількість його жителів з 35 наприкінці XIX століття зросла до 157 на початку 30-х років. Саме тоді, в січні 31-го, биковнянського жителя І.О.Щербину було поновлено у виборчих правах. Протокол президії міськради пояснює: "Гром. Щербину було позбавлено виборчих прав за торгівлю бубликами, які він виробляв як кустар, а також за користування в своєму виробництві найманою працею... З документів видно, що він весь час вибирав кустарний патент, а факт вживання найманої праці не стверджено документами, що продаж бубликів залишив ще 1927 р. і займається сільським господарством". Здається, красномовне свідчення про той час...
Ось уже повоєнна історія Биковні: селище було електрифіковано тільки 1954 року. В той час воно не мало власного поштового відділення, школа була лише початковою.
Проте в останні роки у свідомості багатьох киян назва Биковня пов'язана з пам'яттю репресованих громадян, їх символічна братська могила - недалеко за селищем, у лісі праворуч. Саме там закінчувався 16-кілометровий маршрут вантажного автомобіля, який перевозив до лісу трупи розстріляних у підвалах НКВД. Скільки ж їх там закопано за роки 1934-41? Досі не підраховано.
http://www.day.kiev.ua/16127" rel="dofollow" target="_blank">http://www.day.kiev.ua/16127
http://www.memorial.kiev.ua" rel="dofollow" target="_blank">http://www.memorial.kiev.ua
http://1000years.uazone.net/roads.htm" rel="dofollow" target="_blank">http://1000years.uazone.net/roads.htmСергій ВАКУЛИШИН, газета Вечірній Київ, №90 (14952) від 14 травня 1994 року. ...3 ЗАБОРОНЕНА ЗОНА Відомий путівник Сементовського, багато разів перевиданий в останні десятиріччя XIX століття, повідомляв про Микільську Слобідку "с прилегающим к ней сосновым лесом, в котором находится артиллерийский полигон"... Чи знають шановні читачі, де в нашому місті росте найстаріша сосна? Важко точно визначити її вік, але можна сміливо стверджувати , що вона росла й у XVIII столітті. Прийдіть на Комсомольський житловий масив, на вулицю Малишка, і ви побачите її на схилі пагорба, навпроти кондитерського кафе. Цей патріарх стоїть в оточенні інших вікових сосен і багато вже років підтримує товстий кабель (чи не того спортивного товариства, яке розташовано поруч і спокійно дивиться, як потроху всихає велетень?) . Може, електромагнітне випромінювання зашкодило? А може, близька присутність хімічних промислових мойстрів? Адже в останні роки де-не-де всихають сосни з цього гаю. Яким же дивом уцілів цей сосновий гай, що простягся - з перервами, - від станції метро "Дарниця" до штучної "фудзіями" в "японському" парку (вул. Кіото) Відповідь проста: тут була заборонена зона. Арт-полігон, починаючись від Броварського шосе, займав величезну територію між Микільською, Воскресенською слобідками і Вигурівщиною на заході та хутором Биковнею на сході - по периметру близько 15-ти кілометрів. На півночі межу колишнього полігону позначає Лісне кладовище. Перша зупинка броварського трамвая в лісі - якраз біля арт-полігону. Військові, які виходили тут, наприклад, у жовтні 1913 року поспішали туди, аби зробити контрольні іспити стрільбою лафетів і гаубиць, виготовлених київським арсеналом. Лафети перевірялися десятьма пострілами кожний. З якого місця стріляли? Гармати встановлювали на Вовчій горі (це той пагорб, де стоїть сосна-патріарх). 11 жовтня всі лафети випробування витримали, кількома днями раніше на одній із станин під час огляду знайшли наскрізну тріщину... Одночасно на полігоні велися роботи по влаштуванню бетонного фундаменту, необхідного для випробування лафетів гаубичних, гірських і для 42-міліметрових гармат. Варто зазначити, що тогочасні військові дбали про безпеку населення: за два тижні перед початком стрільби його оповіщали, а безпосередньо під час випробувань на полігоні виставляли щільний ланцюжок солдатів-охоронців. Не так було при сталінському соціалізмі. В другій половині 20-х років перед аналогічними випробуваннями обмежувалися тим, що над вигурівським болотом вішали червоний прапорець і потім двічі стріляли холостими набоями. Протягом липня 1913 р. на полігоні разом з артилеристами працювали авіатори: Петро Нестеров та п'ятеро його колег на чотирьох літаках. Ці - перші в історії - спільні навчання артилеристів і льотчиків добре висвітлені в літературі. Проте різні московські автори вказують різні місця квартирування авіаторів: Биковня, навіть Бровари, забуваючи при цьому, що кожного дня з 3 до 23 липня навчання починалися о шостій годині ранку. Вчасно дістатися до літаків, які стояли на артполігоні, можна було тільки в двох випадках: або авіатори відпочивали біля літаків у наметах (саме такі умови були на їх рідному Святошинському аеродромі), або в спеціальному артилерійському таборі (навпроти полігону, на місці сучасного Соцгорода). Якщо П.Нестеров довго вибирав майданчик, де могли б злітати його аероплани, бо ліс на артполігоні був доволі густий, то протягом 20-30-х років його було винищено. Міськрада 1927 року констатувала, що в Дарницькому лісництві "...через табори та полігон лісове господарство обернено на військовий городок: ліс вирубається та засихає..." Наприкінці 30-х років випробування нової арсенальської продукції відбувалися в іншому місці, далеко за Броварами. Сосновий молодняк, добре відомий мешканцям Лісного житлового масиву, це насадження початку 50-х років.http://www.orient.org.ua/kiev_map/almaznoe_ozero.gif" rel="dofollow" target="_blank">http://www.orient.org.ua/kiev_map/almaznoe_ozero.gif
А Вы не могли бы это повесить отдельным постом на ИК - так больше народу прочитает!:)
это Алмазное что ли Лесным обозвали?
так в него с Лесного кладбища течёт все, что там гниет. отличное место для купания. ага! :-/
Вы прросто преувеличиваете значимость человеческих трупов. Для озера это капля в море - другой биомассы там гниет гораздо боллше:))
да шо ви говорите!:)
какой такой биомассы, поподробнее?
Да. Согласен. Только, вот с озером заморочка - если это то озеро, о котором я думаю (оз. Алмазное), то купаться и ловить рыбу в нем я бы не советовал - кладбище в двадцати метрах от озера заканчивается 🙂
о 🙂 крутые бобры 🙂 а там есть привидения?
Ночью придешь - найдуцца:))
Да, на некоторых картах оно Алмазное. Кладбище при таком объеме не влияет - этож мертвая органика ее и так в любом водоеме полно. Химия гораздо страшнее.
ух ты ... а де на лесном эта крепость ? как туда добраться ?
Крепость игровая - стена из бревен, башны в два яруса, ров и мост, ну еще дэлани на соснах.
А вот как добраться не подскажу - это на месте ориентироваться надо, так не помню. Да и нефиг тут место светить - его ж для дела строили:))
а жаль, так может хоть направление укажете? а то лень весь лес на байке колесить.
а еще в киеве есть ракетный комплекс. только нефиг светить ракеты.. для дела ведь строили...
так..господа, ни слова о шприцах.
а в озере можно купаться?
я канешна себе в голове держу шо вы там про борщагофку накатали, но больше не у кого спросить.
да, и еще вопрос, а что такое Быковня? Название вы дали, ностальгируя о прошлом, или оно общенародное?
У какие мы вежливые стали. С чего бы это?
На озере купацца можно. Лучче со стороны ТЭЦ - мень шансов напороться на корягу.
Быковня - название поселка по трассе на Бровары.
афтар, между прочим я всегда была крайне вежливой. зря вы не оценили эту ценную черту во мне.
А озеро чистое? Никакой коллектор туда не сливают?
на сколько я знаю, Быковня-это название населенного пункта. При чем официальное. Так что издевка в адрес автора немного не уместна.
2 Автор. Мне очень нравится Ваш стиль. К тому же я полностью согластна с Вашими зарисовками киевских районов.
Пасиба, я с ними тоже полносттю согласен:))
девушка, а че вы лезете со своими уместно-не уместно? ставьте имхо, и все будет политкорректно:) вобщем, мне не нравится ваш стиль.
я тут, понимаешь, искренне со всем сердцем подхожу, интересуюсь, не боюсь задавать вопросы. А вы на пустом месте видете издевку. Скажите, вас обижали в детстве? Давайте поговорим об этом. Не держите в себе, отпустите это...