Проводить экскурсии Виктора Геннадиевича приглашают многие турфирмы. Разработанные им маршруты по Украине и Европе собирают туристов из Киева, Харькова, Москвы, Петербурга и других городов. Купить книги и открытки из уникального собрания Виктора Киркевича можно в выходные дни возле столичного Музея одной улицы на Андреевском спуске. Тайное венчание и новые идеи — Виктор Геннадиевич, расскажите, как вы стали экскурсоводом? — Неслучайно. После …
Як на мене, найяскравішою подією літературного сезону–2008 стала книжка Михайла Бриниха «Шахмати для дибілів» (К.: Факт). Сміливий, на межі зухвалості, задум зреалізовано на глибинному рівні літературних нанотехнологій. Окрім того, що це нестримно смішно (а таких творів українській літературі завжди бракувало), це іще й вельми адекватно соціальному завіконню: цей нібито анекдот вартий серйозної уваги дослідників масової свідомості. А література …
«Малая энциклопедия киевской старины» Анатолия Макарова (изд. «Довiра», 2002 г.) производит то же впечатление, что и общение с красавицей, блестящей внешне, но неглубокой душевно. Чудная обложка, замечательная бумага, масса картинок, качественная печать… К тому же претензия на образованность. В предисловии автор замечает: «радикальные патриоты»… заявляют, будто никакой киевской старины в XIX веке вообще не было, поскольку Киев был русифицирован и …
Як стверджують видавці, вони не намагалися показати Київ кращим, аніжнасправді, обираючи якийсь вигідніший ракурс. І з висоти пташиного польотустолиця постає такою, як є. Центр із «дівчиною на палі» хочеться просто…розорати. І збудувати щось нове. Ще тоді, коли під час Помаранчевоїреволюції цей майдан майорів на весь світ, шкода було втраченої можливостіпрезентувати світові візитну картку України. Соромно було за цю «застиглумузику Поплавського», …
Книжка «Українські монастирі» вже 15-та в серії проекту «Невідома Україна». Видавництво «Наш час» працює під гаслом «Відкрий Україну!», – наголосила на презентації його директор Тетяна Харламова: «Ми сьогодні живемо в дивних умовах. Ми, з одного боку, здобули незалежність, а з іншого – ми раптом опинилися в країні, про історію якої майже нічого не знаємо. Тому що підручники, за якими ми навчалися в школі, з одного боку паплюжили історію, а з …
Ирина ОМЕГА. Сыр как удовольствие. — К.: Елисейские Поля. Сир — разом із вином — є найдревнішим штучним продуктом харчування. Археологи свідчать, що вже давні шумери та єгиптяни ласували двома десятками різних його сортів. Олександр Македонський звернув стратегічну увагу на властивість деяких сирів зберігатися довго й дуже довго і надав сирові статусу перших в історії цивілізації консервів, зробивши його основою меню легіонерів у далеких …
Голова Фонду польської культури Рафал Скомпський розповів, що цю фундацію ще 1987 року заснували знані польські інтелігенти, аби сприяти розвиткові польської культури та пропагувати її здобутки у світі, водночас підтримуючи міжнародний діалог. А вже наступного року була встановлена щорічна нагорода за поширення у світі польської книжки і популяризацію польської культури. «Для нашого колективу така нагорода — це дуже приємна подія, — каже …
Авторы — доктор архитектуры Иван Родичкин (ныне, увы, уже покойный) и Ольга Родичкина — работали над книгой почти 20 лет. Зато и плод созрел внушительный — весом свыше трех килограммов. Издание действительно «томов премногих тяжелей» еще и потому, что под его суперобложкой прячутся тайны девяти веков, инкрустированные «застывшей музыкой», как называют архитектуру, и переплетами судеб обитателей усадеб, многие из которых составляли цвет культуры …
Автомобільна прогулянка Україною. — К.: Балтія–Друк. Автопутівники, власне, тільки пробиваються на український книжковий ринок. Перші порадники для автотуристів з’явилися в київському видавництві «Грані–Т» лише торік. Аж ось за діло взявся головний продуцент туристичної літератури — столична «Балтія–Друк». Ця книжка поки що не стала матрицею жанру, оскільки гальмівний шлях «географічного» підходу дається взнаки. Але тут уже виразно прозирає …
«Київ 1917—1919. Адреси. Події. Люди» відомого інтерпретатора історії Олександра Кучерука — підкреслено фактографічна: хто, що, де, коли. Вже ілюстративна база — самодостатня: розглядай собі, як виглядали столичні будівлі майже сто років тому і які вони нині (пари світлин дібрані так, щоби зйомка велася з одного ракурсу). Далі більше. Виявляється, у нинішньому Музеї російського мистецтва хто тільки не замешкував у ті калейдоскопічні революційні …
