Зранку мені зателефонував мій товариш і сказав – дивися, починається весна. Думаю, багато хто подумав приблизно так само, визирнувши у вікно. Справа навіть не в тому, що падають з дахів дзвінкі краплі, що тануть обабіч вулиць кучугури снігу, і що з-поміж важких вологих хмар визирає яскраве і радісне сонце. Просто зовсім щось весняне в повітрі, може – запах вологи і обдуреної сонцем трави, що одразу починає пускати зелені паростки. А може – просто …
Сегодня у нас последнее свиданье – на улице идёт снег, под ногами слякоть, а на губах легкая улыбка. Ты зол, но изо всех сил стараешя не выказать этого, а я всё наслаждаюсь тобой. Но ты не выдержал и оставил меня. Оставил наедине с какой-то незнакомкой. Лишь давнее и сильное чувство заставляло сдерживать рыдания, а тучи, испытывая душевные силы, становились все более мрачными. Я стояла на вершине холма и смотрела на другой берег, залитый густым …
Дзеркальних поверхонь в Києві дуже багато. Починаючи з води у Дніпрі та озерах і закінчуючи відшліфованими дахами чи уламками розбитого скла на вулицях – місто як одне велике, подрібнене на безліч шматків і шматочків з різною відтворювальною здатністю, дзеркало. Місто відбиває все що нагорі і перетворює на радісний рух світла, коли сонце, чи на важкий напівморок, що викликає бажання заховатись від нього подалі, коли дні похмурі. Зрештою, …
Маленькі янголи у пір’ї, повітряні охоронці спокою – і кожен з них знає про життя свого міста набагато більше ніж будь-хто з фахівців, хай вони навіть присвятили цьому все своє життя. Адже тільки їм, птахам, доступний чи не найзагадковіший і безумовно цікавий світ – повітряний простір, дерева, дахи і горішні поверхи покинутих будівель. Вони, як жоден історик, біолог чи синоптик, могли б розповісти, звідки над містом береться дощ і куди саме падає …
Не дарма ж ключ від міської брами дотепер вважається символом непідлеглості, а в давнину саме такий ключ вручали загарбникам, якщо місто готове було здатися без бою. Ключник, чи пак, хоронитель брами, вважався відтак мало не богообраним, принаймні кимось на кшталт жерця, покликаного до ревного служіння могутньому духові брами. Тривалий час таким жерцем був у Києві наглядач Золотих Воріт – головної та урочистої брами стародавнього міста. Назву …
Звісно, в великих містах давно вже заведене автоматизоване прибирання вулиць – машини що замітають долівку, машини, що миють асфальт, машини, що прибирають сніг і вивозять сміття. Але в Києві, в старих чи віддалених районах, в тихих подвір’ях і дотепер можна перед світанком почути за вікнами характерний шурхіт драпачА – справжньої, великої, теж як з казки, а взимку, вийшовши вранці з дому, побачити сліди на свіжозаметених від снігу стежках. Саме …
Кожного дня, прокидаючись у своєму помешканні, ти так чи інакше найперше визираєш у вікно. Крізь вікна ми сприймаємо щоранку Київ, адже мало хто прокидається надворі, через вікна ми дізнаємося, яке місто чекатиме на нас, коли ми вийдемо з квартири. Довідуємося, чи потрібен нам плащ чи парасоля, чи стало на деревах більше зелені і квітів.Моя бабця годинами просиджувала біля вікна на кухні, оглядаючи подвір’я і спостерігаючи, як бавляться дітлахи і …
Кожен знає про їх існування – янголів бруду, таких собі духів міст, що мешкають на вокзалах, під мостами, а в теплу пору року – чи не в усіх скверах або парках. Рідко хто наважується розмовляти з такими людьми чи навіть підходити до них близько, і, зрештою, це, безумовно, дуже правильно з санітарно-гігієнічної точки зору. Однак, майже кожен з тих, кого ми зневажливо звемо бомжами, має що розповісти. Минуле таких людей строкате, а пам’ять …
Приносять вітри і зміни нашого настрою та самопочуття, полегшення чи ускладнення хворим людям, в залежності від характеру хвороби і якості вітру. Колись давно вітри замовляли, спиняли чи підсилювали ворожбити – адже саме від вітру залежало, чи не буде посухи чи паморозі на хліб, який щойно зійшов і чи поширюватимуться хвороби і пожежі. Вітрам складали дяку і віддавали шану, як справжнім богам, і тільки обрані, найнебезпечніші і наділені, за …
Ще цікавішими в цьому плані були піддашшя і горища, на яких мешканці дому зберігали різноманітні речі, що вийшли з ужитку, але колись теоретично могли б знадобитися. Саме там зазвичай спадали на думку найцікавіші сценарії ігор, розказані історії здавалися набагато вірогіднішими і гостросюжетнішими, місто ж звідти виглядало значно просторішим і водночас – майже іграшковим. Саме через пікантне місце проживання таким бажаним і омріяним гостем був …
