При особистій зустрічі Сергій Кролевець одразу став запевняти, що всі звільнені знайдуть собі інші вакантні місця у музеї, а інформація викривлена і неточна. «Припустимо, як приклад, у нас була посада головного художника музею. А зараз замість неї вводиться посада провідного художника, і та людина зможе працювати на новій посаді. Оскільки головний художник має свої нюанси — і так далі, і так далі», — туманно пояснив пан Сергій. На запитання, для чого такі зміни взагалі потрібно проводити, відповідає коротким: «ну була така необхідність».

Суть «необхідності» пояснюють науковці: на їхню думку, владі не потрібна наукова діяльність музею, віднині постала необхідність лише в екскурсоводах. Чому? Бо Музей історії Києва, за їхніми словами, прагнуть усіма способами таки оселити в скандальній новобудові над станцією метро «Театральна». І думка науковців, які всіляко цьому чинять опір, нецікава. А на нові посади, які вже пропонують цим людям, погодяться не всі. Таким чином, «каравану» Олександра Попова, що перевозитиме експонати в торговельно–розважальний центр, заважати буде нікому. «Провідний науковий співробітник науково–експозиційного відділу» — таку посаду мені пропонує керівництво. Але ця посада нічого спільного з науковою роботою за напрямом, у якому я працюю, не має, — говорить завідувач відділу «Міське життя та побут киян» Віталій Ковалинський, автор понад 20 книжок з історії Києва. — Другий відділ, який створять, називається масово–експозиційним, він займатиметься проведенням екскурсій. Усе це готується для того, щоб організувати роботу в будинку на Хмельницького, 7 над «Театральною». Але тут річ у принципі — у ту надбудову я ніколи не піду. Бо мешканці проти цього будівництва протестували, це аморально».

Сергій Кролевець натомість запевняє, що наукою в музеї займатимуться, причому ще й за більшу зарплатню. Однак вірити йому доводиться на слово, пан Сергій погодився показати лише кількість працівників у штатному розписі — їх така ж кількість, як і минулоріч. Підтвердження інформації, що в музеї буде створено бодай один науковий відділ, в.о. гендиректора не надав — мовляв, «при всій повазі до «УМ» — це внутрішні справи музею. Відбуватиметься реорганізація, викликана тим, що структурний поділ музею був старий, створений ще в роки експозицій, які будували в 1982 році. Це треба змінювати чи не треба? Ми змінили».

До речі, підтвердження того, що Кролевець, як і Попов, зацікавлені в облаштуванні експозицій над «Театральною», підтвердилися при зустрічі. В.о. гендиректора заявив, що нічого аморального в такому переїзді немає, закиди щодо крихкості експонатів, які, за запевненням працівників музею, можна перевозити один–два рази, є неправдою — «знахідки археології — стійкий експозиційний матеріал». Навіть нагадав, що до 70–х років на місці скандального торговельного центру також був будинок, що порушував будівельні норми (очевидно, пан Кролевець прирівняв ­4–поверховий центр до півтораповерхового будинку Галагана — поміщика, що відкрив колегію у ХІХ ст.).

Нагадаємо, 2003 року приміщення Кловського палацу, де розташовувався музей столиці, передали в користування Верховному Суду України, а експонати були перенесені в Український дім. Сьогодні частина колекції музею виставлена на 4–му і 5–му поверхах Українського дому. Оскільки цієї площі не вистачає для розміщення всієї колекції музею, його фонди також розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та «Будиночку Петра I». У вересні минулого року голова міськадміністрації Олександр Попов заявив, що придумав, куди можна «прописати» розкиданий по Києву музей міста, — у торговельний центр біля метро «Театральна». Хоча ще в середині серпня обіцяв, що знесуть споруду, бо зведено її незаконно, до того ж вона небезпечна. Музейники проти: їм потрібно 9,7 тисячi квадратних метрів площі, а там — утричі менше, плюс немає належних умов зберігання.